Додати в закладки

Галерея

Начало каталога » Органи державної виконавчої влади » Міськрайонне управління юстиції » Актуальна інформація

 

Лист на розміщення інформації на сайті району

Графік особистого прийому громадян головним спеціалістом реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції

Закон України про адміністративні послуги

Графіки проведення працівниками Артемівського міськрайонного управління юстиції прямої телефонної «лінії довіри» та  «гарячої» лінії  з питань, які стосуються напрямків роботи управління юстиції.

Графіки особистого прийому громадян

Графік особистого прийому громадян керівництвом управління

Закон України про адміністративні послуги

Графіки проведення працівниками Артемівського міськрайонного управління юстиції прямої телефонної «лінії довіри» та  «гарячої» лінії  з питань, які стосуються напрямків роботи управління юстиції.

Графіки особистого прийому громадян

Графік особистого прийому громадян керівництвом управління

Порядок роботи громадської приймальні з надання безоплатної правової первинної допомоги при Артемівському міськрайонному управлінні юстиції.

Графік роботи громадської приймальні з надання безоплатної правової первинної допомоги при Артемівському міськрайонному управлінні юстиції.

Перелік відомостей, що становлятьпублічну інформацію

Форма для подання запиту на отримання публічної інформації 

Рекомендації щодо порядку передачі уповноваженим органам з питань реєстрації відомостей щодо громадських організацій, зареєстрованих (легалізованих) виконавчими органами сільських, селищних, міських рад

ІНФОРМАЦІЯ щодо прав та обов’язків, соціального та правового захисту військовозобов'язаних, призваних на військову службу у зв'язку з мобілізацією, резервістів, а також військовослужбовців, прийнятих на військову службу в добровільному порядку (за контрактом)

Інформація для громадян, які приїхали з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь

 Міністерство юстиції України оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:

 

Директора Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації  працівників юстиції;

Заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції;

Заступника голови Державної пенітенціарної служби України;

Начальників головних територіальних управлінь юстиції в областях:

начальника Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області;

начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області;

начальника Головного територіального управління юстиції у Житомирській області;

начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області;

начальника Головного територіального управління юстиції у Київській області;

начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області;

начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області;

начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області;

начальника Головного територіального управління юстиції у Сумській області;

начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області;

начальника Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області;

Перших заступників начальників головних територіальних управлінь юстиції в областях:

першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області;

першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Київській області;

першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області;

першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області;

Заступників начальників головних територіальних управлінь юстиції в областях:

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Київській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації;

заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з питань державної реєстрації – начальника управління державної реєстрації.

 

З вимогами, порядком та умовами проходження конкурсу на заміщення вакантних посад можна ознайомитись за посиланням: http://www.minjust.gov.ua/section/288

Працевлаштування інвалідів за законодавством України

Невід’ємним правом інвалідів є право на працю, незважаючи на обмежену працездатність. Право інвалідів на працю встановлено Законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р.№ 875-ХII та «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI, які спрямовані на створення інвалідам реальних можливостей продуктивно працювати і передбачають конкретні механізми їх реалізації.

Кожна людина має право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Будь-яка людина, що має будь-яку групу інвалідності, має право на працю.

Інваліди, які не досягли пенсійного віку, мають право бути зареєстрованими у державній службі зайнятості як безробітні.

Які трудові права мають інваліди?

·         При прийнятті інваліда на роботу, забороняється встановлювати для нього випробувальний термін.

·         У випадку скорочення чисельності або штату працівників інваліди мають переважне право залишитися на роботі при рівній з іншими працівниками продуктивності праці й кваліфікації.

·         Робота інваліда в нічний час допускається тільки з його згоди й за умови,що не суперечить медичним показанням.

·                 Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без  його згоди з мотивів інвалідності не  допускається, за винятком випадків, коли за висновком МСЕК стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів.

·                      Строковий трудовий договір підлягає достроковому розірванню на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором.

·                     Роботодавець зобов’язаний на прохання працівника-інваліда або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, встановити йому неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Право на довшу тривалість відпустки

Збільшена тривалість відпустки

            Інвалідам І-ІІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ групи – 26 календарних днів. . Відпустки надаються у зручний для них час.

Додаткова відпустка

Крім щорічної основної відпустки, працівник-інвалід, за бажанням, може взяти додаткову відпустку без збереження заробітної плати. Тривалість такої відпустки не може перевищувати: для інвалідів І-ІІ групи – 60 календарних днів, для інвалідів ІІІ групи – 30 календарних днів.

Роботодавці зобов’язані надати відпустку без збереження заробітної плати, якщо працівник, котрий має статус інваліда, висловив таке бажання (подав відповідну заяву).

Термін надання відпустки

·                 Працівники-інваліди, які нещодавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шести місяців на підприємстві, мають право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну їх безперервної роботи на цьому підприємстві. Ті працівники-інваліди, які працюють на підприємстві вже тривалий час, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час.

Оскільки тривалість відпустки встановлено з розрахунку на рік, то працівник з інвалідністю може за своїм бажанням розбити і використати її частинами протягом року.

Крім того, як і всі інші працівники, працівники з інвалідністю можуть претендувати на неоплачувану відпустку за згодою сторін тривалістю не більше за 15 днів на рік.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі й громадських організацій інвалідів, а також фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — у кількості одного робочого місця.

 

Право на неповний робочий день або робочий тиждень

За бажанням працівника-інваліда роботодавець зобов’язаний встановити йому пільгові умови праці.

Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом:

- зменшення тривалості щоденної роботи;

- зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.

Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником-інвалідом. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою інваліда передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.

 

 

 

 

 

 

 

Звільнення та перекваліфікація працівника

            Працівники-інваліди мають переважне право залишитися на роботі, якщо на підприємстві відбувається скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці. Такий пріоритет мають лише працівники, інвалідність яких настала на цьому підприємстві як трудове каліцтво або професійне захворювання.

За працівником, який втратив працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання працівником попередньої роботи, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію та працевлаштування особи з інвалідністю відповідно до рекомендацій МСЕК.

 

 

Сезон отпусков. Как пересечь границу с ребенком?

Вопрос о пересечения границы с ребенком становится особенно актуальным в сезон отпусков, когда мобильность граждан Украины, в том числе несовершеннолетних, значительно повышается.

 Согласно п.п. 17 Правил оформления и выдачи паспорта гражданина Украины для выезда за границу и проездного документа ребенка, их временного задержания и изъятия, утвержденных постановлением Кабинета Министров Украины от 31.03.1995 № 231 (далее-Правила оформления паспорта), сведения о детях, которые едут за границу вместе с родителями (законными представителями), вписываются в паспорта родителей или одного из родителей (законных представителей) на основании заявления гражданина, в чей паспорт вписываются дети.

В соответствии со ст. 2 Закона Украины «О порядке выезда из Украины и въезда в Украину граждан Украины» (далее - Закон о выезде и въезде) документами, дающими право на выезд из Украины и въезд в Украину и удостоверяют личность гражданина Украины во время пребывания за ее пределами, среди прочего, проездной документ ребенка. Статья 4 Закона о выезде и въезде определяет, что оформление проездного документа ребенка ведется на основании нотариально удостоверенного ходатайства родителей или законных представителей родителей или детей в случае необходимости самостоятельного выезда несовершеннолетнего за границу. В ходатайстве указываются сведения о ребенке, а также об отсутствии обстоятельств, ограничивающих право на выезд за границу (только для детей в возрасте от 14 до 18 лет).

Проездной документ ребенка выдается органами внутренних дел по месту жительства. Проездной документ на ребенка оформляется на срок три года или до достижения им 18-летнего возраста. За выдачу проездного документа ребенка государственная пошлина не взымается.

П.п. 18, 19 Правил оформления паспорта устанавливают, что в случае необходимости самостоятельного выезда ребенка, постоянно проживающего в Украине, за границу оформляется проездной документ. Оформление проездного документа осуществляется на основании заявления родителей (законных представителей родителей или детей), а в случае, когда родители не состоят в браке между собой, - того из них, с кем проживает ребенок, подлинность подписи которых засвидетельствовано нотариально. При наличии возражений одного из родителей документ может быть оформлен на основании решения суда. На детей, не достигших 16-летнего возраста, в территориальный орган или подразделение, дипломатического представительства или консульского учреждения Украины и МИД подается свидетельство о рождении (в случае необходимости - свидетельство о принадлежности к гражданству Украины. На детей в возрасте от 5 до 18 лет, которые выезжают вместе с законными представителями и сведения о которых вписываются в их паспорта, подаются фотографии, которые вклеиваются в эти паспорта и скрепляются печатью. Для оформления паспорта / проездного документа фотокарточки подаются независимо от возраста ребенка. В соответствии с п. 2-1 Правил пересечения государственной границы гражданами Украины, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 27.01.1995 N 57 (далее - Правила пересечения государственной границы) пересечения государственной границы для выезда за пределы Украины гражданами, не достигшими 16 - летнего возраста, осуществляется только с согласия обоих родителей (усыновителей), попечителей (далее - родители) и в их сопровождении или в сопровождении лиц, уполномоченных ими.

Выезд за пределы Украины граждан, не достигших 16-летнего возраста, в сопровождении одного из родителей или в сопровождении лиц, уполномоченных одним из родителей по нотариально заверенному согласию, осуществляется по нотариально заверенному согласию второго из родителей с указанием государства следования и соответствующего временного промежутка пребывания в этом государстве, если второй из родителей не находится в пункте пропуска через государственную границу.

  Вместе с тем, п. 2-2 Правил пересечения государственной границы определяет возможность выезда ребенка за границу без нотариально заверенного согласия второго из родителей в следующих случаях:

1. Когда второй из родителей является иностранцем или лицом без гражданства, подтверждает запись об отце в свидетельстве о рождении ребенка, и отсутствует в пункте пропуска;

2. Когда в проездном документе ребенка есть соответствующая запись о выбытии на постоянное место жительства за пределы Украины или отметка о взятии на консульский учет в дипломатическом представительстве Украины за границей;

3. В случае предъявления оригиналов документов или их нотариально заверенных копий:

- Свидетельства о смерти второго из родителей;

- Решение суда о лишении родительских прав второго из родителей;

- Решение суда о признании второго из родителей безвестно отсутствующим;

- Решение суда о признании второго из родителей недееспособным;

- Решение суда о предоставлении разрешения на выезд за пределы Украины гражданина, который не достиг 16-летнего возраста, без согласия и сопровождения второго из родителей;

- Справки о рождении ребенка, выданной отделом регистрации актов гражданского состояния, с указанием оснований внесения сведений об отце в соответствии с частью первой статьи 135 Семейного кодекса Украины (при осуществлении записи об отце ребенка, если отцовство не установлено) во время выезда ребенка за границу в сопровождении одинокой матери.

 

 

 

 

Факт признание лица умершим и его правовые последствия

Физическое лицо может быть объявлено судом умершим, если в месте его постоянного жительства нет сведений о месте его пребывания в течение трех лет, а если оно пропало без вести при обстоятельствах, угрожавших ему смертью или дающих основание предполагать его гибель от определенного несчастного случая, - в течение шести месяцев, а при возможности считать физическое лицо погибшим от определенного несчастного случая или других обстоятельств в результате чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера - в течение одного месяца после завершения работы специальной комиссии, образованной в результате чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера.  Физическое лицо, которое пропало бесследно в связи с военными действиями, может быть объявлен судом умершим по истечении двух лет со дня окончания военных действий. С учетом конкретных обстоятельств дела суд может объявить физическое лицо умершим и до истечения этого срока, но не ранее истечения шести месяцев. Физическое лицо объявляется умершим со дня вступления в законную силу решения суда об этом. Физическое лицо, которое пропало бесследно при обстоятельствах, угрожавших ему смертью или дающих основания предположить его гибель от определенного несчастного случая или в связи с военными действиями, может быть объявлено умершим со дня его возможной смерти.

Правовые последствия объявления физического лица умершим приравниваются к правовым последствиям, которые наступают в случае смерти.  Наследники физического лица, объявленного умершим, не имеют права отчуждать в течение пяти лет недвижимое имущество, перешедшее к ним в связи с открытием наследства.

Нельзя утверждать, что объявление физического лица умершим безусловно влечет прекращение его правоспособности и дееспособности. Определенные правовые последствия наступают только в месте объявления физического лица умершим в отношении прав и обязанностей, которые возникли до того, как появились обстоятельства, которые стали основанием для объявления физического лица умершим.

В случае появления физического лица, объявленного умершим, суд, получив заявление, назначает к слушанию дело об отмене решения о признании физического лица умершим. Дело слушается с участием физического лица, объявленного умершим, заявителя и заинтересованных лиц. По результатам рассмотрения дела суд выносит решение, которым отменяет ранее принятое решение об объявлении физического лица умершим. На основании решения суда орган государственной регистрации актов гражданского состояния граждан аннулирует запись о смерти.

 Независимо от времени своего появления лицо, объявленное умершим, имеет право требовать от лица, владеющего его имуществом, возвращения этого имущества, если оно сохранилось и безвозмездно перешло к нему после объявления физического лица умершим, за исключением имущества, полученного в связи с приобретаемой давностью, а также денег и ценных бумаг на предъявителя. В случае невозможности возвратить имущество в натуре лицу, которое было объявлено умершим, возмещается стоимость этого имущества.

 

 

Актуальна інформація

На виконання доручення Міністерства юстиції України від 23.05.2014 №4211-0-4-14/10.3, Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від від 02.06.2011  3460-VI Артемівське міськрайонне управління ПОВІДОМЛЯЄ НАСТУПНЕ:

постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, що відбулися у період із 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час роботи громадських приймалень з надання безоплатної первинної правової допомоги у взаємодії з державними нотаріальними конторами в порядку, встановленому законодавством, буде забезпечено першочергове надання такої допомоги, а саме: надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації, а також нотаріальних послуг, пов'язаних з оформленням спадщини.

З вищезазначених питань звертатися до правової громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги при Артемівському міськрайонному управлінні юстиції (м. Артемівськ, вул.. Петровського, 135, каб. 501) та до приймальні з правової допомоги, створеної при Центральній міській бібліотеці Артемівської міської ЦБС кожної другої п’ятниці місяця (м. Артемівськ, вул. Артема, 28).

 

Припинення діяльності громадського об’єднання

Припинення громадського об’єднання за рішенням суду

- Громадське об’єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об’єднанням вимог статей Конституції України та Закону України «Про громадські об’єднання». Заборона громадського об’єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом, та виключення з Реєстру громадських об’єднань;

- справа про заборону громадського об’єднання розглядається  у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України;

- у разі прийняття рішення про заборону громадського об’єднання майно, кошти та інші активи громадського об’єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету;

- на виконання рішення суду про заборону громадського об’єднання уповноважений орган з питань реєстрації вносить відповідний запис до Реєстру громадських об’єднань. Припинення діяльності громадського об’єднання, щодо якого прийнято рішення  про заборону, здійснюється у порядку, визначеному Законом.

- інші підстави заборони діяльності громадського об’єднання, крім вищевказаних, не допускаються.

Припинення громадського об’єднання шляхом саморозпуску

1.Збір усіх документів, необхідних для визнання рішення про саморозпуск:

- рішення громадського об’єднання про саморозпуск;

- оригінал свідоцтва про реєстрацію (або його дубліката);

- оригінал статуту громадського об’єднання (або його дубліката);

- реєстраційна картка форми №7.

2.Направлення зібраних документів до реєстраційної служби управління юстиції за місцезнаходженням громадського об’єднання.

Вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об’єднання, створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення громадського об’єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майно громадського об’єднання після його ліквідації відповідно до статуту.

3. Збір усіх документів, необхідних для проведення державної реєстрації припинення громадського об’єднання як юридичної особи в результаті його саморозпуску:

- заповнена реєстраційна картка форми №7;

- довідка органу державної  податкової служби про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;

- довідка відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування;

- довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

4. Направлення зібраних документів до реєстраційної служби управління юстиції за місцезнаходженням громадського об’єднання.

Припинення громадського об’єднання шляхом реорганізації

1.Збір усіх документів, необхідних для визнання рішення про реорганізацію:

- рішення громадського об’єднання, яке приєднується, про припинення діяльності з приєднанням до іншого об’єднання;

- оригінал свідоцтва про реєстрацію (або його дубліката), яке приєднується;

- оригінал статуту громадського об’єднання (або його дубліката), яке приєднується;

- реєстраційна картка форми №8 на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (громадського об’єднання, яке приєднується);

-  рішення громадського об’єднання, до якого приєднуються, про згоду на таке приєднання.

2. Направлення зібраних документів до реєстраційної служби управління юстиції за місцезнаходженням громадського об’єднання.

З дня внесення уповноваженим органом з питань реєстрації відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та даних про рішення громадського об’єднання про реорганізацію до Реєстру громадських об’єднань розпочинається припинення

громадського об’єднання. З цього часу керівний орган громадського об’єднання може здійснювати лише повноваження комісії з реорганізації, якщо такі повноваження покладені на нього вищим органом управління громадського об’єднання.

3.  Збір усіх документів, необхідних для проведення державної реєстрації припинення громадського об’єднання як юридичної особи в результаті приєднання:

- заповнена реєстраційна картка форми №8;

- підписаний головою і членами комісії з припинення громадського об’єднання та затверджений органом управління, який прийняв рішення про припинення громадського об’єднання, примірник  оригіналу передавального акту або їх нотаріально  засвідчені копії;

- довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

- документ про узгодження плану реорганізації з органом державної податкової служби (за наявності податкового боргу);

- довідка відповідного органу державної  податкової служби про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;

- довідка відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування.

4. Направлення зібраних документів до реєстраційної служби управління юстиції за місцезнаходженням громадського об’єднання, яке приєднується.

 

 

Як включити відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців? 

            25.03.2014 Верховною радою України прийнято Закон України № 1155-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців до Єдиного державного реєстру»,  який набрав чинності з дня , наступного за днем його опублікування (далі Закон № 1155-VII), тобто з 14 квітня 2014 року.

            Відповідно до Закону № 1155-VII усі діючи юридичні особи та фізичні особи – підприємці, створені та зареєстровані  до 01.07.2004, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зобов’язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» реєстраційну картку (форма – 16 для юридичних осіб та форма 15 для фізичних осіб - підприємців) для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, за адресою:

м. Артемівськ,

вулиця Артема, 44 каб 109,110

(Артемівська міська рада);

вулиця Сибірцева, 33-А  каб  3

(Артемівська райдержадміністрація);

 тел. +38(062)445665,  +38(062)445797

У разі якщо документи для включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців подаються  заявником  або  уповноваженою  ним  особою особисто,   державному   реєстраторові   додатково  пред'являються паспорт  громадянина  України  або паспортний документ іноземця та документ, що підтверджує його (її) повноваження (довіреність).

 

Про нерухоме майно

Реєстраційна служба Артемівського міськрайонного управління юстиції повідомляє, що згідно положень пункту 48 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку заявник подає органові державної реєстрації прав:

1) завірену в установленому порядку органом, що видавав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа;

2) оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).

За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор органу державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа. У свідоцтві зазначається серія, номер, назва, дата видачі та суб’єкт, який здійснив видачу втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа.

 

Вимоги до договору оренди землі

     Згідно ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки  укладається  у  письмовій  формі  і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
      Типова форма  договору  оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

     Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачені істотні умови договору оренди землі, такі як:

     об'єкт  оренди  (кадастровий  номер,  місце  розташування  та розмір земельної ділянки);

     строк дії договору оренди;

     орендна плата із зазначенням  її  розміру,  індексації,  форм платежу,   строків,   порядку   її   внесення   і   перегляду   та відповідальності за її несплату;

     умови використання та цільове призначення земельної  ділянки, яка передається в оренду;

     умови збереження стану об'єкта оренди;

     умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

     умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

     існуючі обмеження  (обтяження)  щодо  використання  земельної ділянки;

     визначення сторони,  яка несе ризик  випадкового  пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

     відповідальність сторін;

     умови  передачі  у  заставу  та  внесення до статутного фонду права  оренди  земельної  ділянки. 

     Відсутність у  договорі  оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору   оренди,   а   також  для  визнання  договору  недійсним відповідно до закону.
     За згодою  сторін  у договорі оренди землі можуть зазначатися інші  умови,  зокрема  якісний  стан  земельних   угідь,   порядок виконання зобов'язань сторін,  порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони  і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення
дії договору оренди, тощо.

     Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

    * план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

    *кадастровий план земельної ділянки з  відображенням  обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

    * акт визначення   меж   земельної   ділянки   в   натурі   (на місцевості);    

* акт приймання-передачі об'єкта оренди;      проект  відведення  земельної ділянки у разі його розроблення згідно  із  законом.

     У разі  якщо  договором оренди землі передбачається здійснити заходи,  спрямовані на охорону та поліпшення  об'єкта  оренди,  до договору  додається  угода  щодо  відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

     Договір  оренди  може  передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок,  які знаходяться у власності одного орендодавця (а щодо земель державної  та  комунальної  власності  -  земельних ділянок,  які перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

     Згідно статті 16 Закону укладення договору  оренди  земельної   ділянки   із   земель приватної  власності  здійснюється за згодою орендодавця та особи,яка згідно  із  законом  вправі  набувати  право  оренди  на  таку земельну ділянку.

     Укладення договору   оренди   земельної   ділянки  із  земель державної  або  комунальної  власності  здійснюється  на  підставі рішення  відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця,  прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом  України ,  або  за  результатами аукціону.
     Укладення договору   оренди   земельної   ділянки  може  бути здійснено на підставі цивільно-правового договору  або  в  порядку спадкування.

Отримувач: Міністерство юстиції України, код ЄДРПОУ- 00015622; реєстраційний рахунок № 31256203100177, МФО 820172

Призначення платежу: за надання  Витягу з Державного реєстру прав код суб’єкта надання послуг - ДО61593 Реєстраційна служба Артемівського МРУЮ , код платної послуги - 52.

Розмір оплати - 120,00 грн

«Найменування громадського об’єднання, порядок написання»

Реєстраційна служба Артемівського міськрайонного управління юстиції повідомляє, що згідно Закону України «Про громадські об’єднання» існує ряд вимог до найменування громадських організацій таких як:

У загальній назві громадського об’єднання має зазначатися його організаційно-правова форма - «громадська організація», «громадська спілка» тощо.

Власна назва громадського об’єднання не повинна містити слова «державний», «комунальний» та похідні від них.

Власна назва громадського об’єднання повинна містити інформацію про статус громадського об’єднання - «дитяче», «молодіжне», «всеукраїнське» та може містити інформацію про його вид - «екологічне», «правозахисне» тощо.

Власна назва громадського об’єднання може містити ім’я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку.

Юридичні особи можуть використовувати у своєму найменуванні імена (псевдоніми) фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, якщо вони присвоєні у порядку, встановленому Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.

Визначення «організація роботодавців», «об’єднання організацій роботодавців» та похідні від них можуть використовувати лише ті організації та їх об’єднання, які створені і діють відповідно до Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності».

Всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців можуть без спеціального дозволу використовувати у своїй назві слово «Україна» та похідні від цього слова.

Згідно положень Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24 травня 2012 року визначено порядок присвоєння юридичним особам власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.

Законом України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»   від  22 червня 2012 року визначено, що всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців мають право без спеціального дозволу використовувати у своїй назві слово «Україна» та похідні від цього слова.

Реєстрація відокремлених підрозділів громадського об’єднання

Відповідно Закону України «Про громадські об’єднання», громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом.

Відокремлені підрозділи громадського об'єднання не є юридичними особами.

Відомості про утворені відокремлені підрозділи громадського об'єднання подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання.

Відомості подаються у формі реєстраційної картки, яка повинна містити такі дані:

1) ідентифікаційний код громадського об'єднання як юридичної особи;

2) повне найменування відокремленого підрозділу;

3) місцезнаходження відокремленого підрозділу;

4) прізвище, ім'я та по батькові керівника відокремленого підрозділу, його реєстраційний номер облікової картки платника податку;

5) місцезнаходження реєстраційної справи громадського об'єднання.

До реєстраційної картки про створення відокремленого підрозділу додається рішення керівного органу громадського об'єднання про створення відокремленого підрозділу. Форму реєстраційної картки про створення відокремленого підрозділу громадського об'єднання затверджує Міністерство юстиції України (Форма 5).

Уповноважений орган з питань реєстрації, до якого подані документи про створення відокремленого підрозділу громадського об'єднання, протягом трьох робочих днів вносить до Реєстру громадських об'єднань відомості про відокремлений підрозділ громадського об'єднання та забезпечує внесення відомостей про відокремлений підрозділ громадського об'єднання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або приймає рішення про відмову у внесенні до Реєстру громадських об'єднань відомостей про відокремлений підрозділ громадського об'єднання. Копія рішення надається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) громадському об'єднанню не пізніше наступного дня після його прийняття.

Уповноважений орган з питань реєстрації, до якого подані документи про утворення відокремленого підрозділу громадського об'єднання приймає рішення про відмову у внесенні до Реєстру громадських об'єднань відомостей про відокремлений підрозділ громадського об'єднання у разі неподання документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, наявності помилок у реєстраційній картці про утворення відокремленого підрозділу громадського об'єднання або якщо рішення про утворення відокремленого підрозділу прийнято не уповноваженим керівним органом громадського об'єднання.

Повідомлення про закриття відокремленого підрозділу громадське об'єднання подає до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання за формою, затвердженою Міністерством юстиції України 

ПЕРЕЛІК відомостей, що становлять службову інформацію

Службовою інформацією є інформація, що міститься в документах, яким присвоєно гриф «Для службового користування».

З врахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» до переліку відомостей. Що становлять службову інформацію слід віднести:

1. В апараті управління юстиції:

1.1.  Звіт за формою №6 «Про чисельність працюючих та заброньованих військовозобов’язаних».

1.2. Внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні і службові записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності Артемівського міськрайонного управління юстиції, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

1.3.  Висновки та накази Артемівського міськрайонного управління юстиції щодо державної реєстрації нормативно-правових актів, повернення нормативно-правових актів без державної реєстрації для доопрацювання, відмови в державній реєстрації нормативно-правових актів, визнання актів такими, що не підлягають державній реєстрації, скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів та анулювання скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, які мають гриф обмеження доступу «Для службового користування».

1.4. Документи Артемівського міськрайонного управління юстиції, що містять службову інформацію інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

1.5. Організаційно-розпорядчу документацію, трудові книжки працівників, форми первинного обліку, довідки,  службові та доповідні записки, листування з іншими органами державної влади, що випливає з їх – або контрольних функцій, і які містять персональні дані, що є об’єктом захисту відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

2. В реєстраційній службі:

2.1. Внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні і службові записки, довідки, інші документи, пов’язані з процесом прийняття рішень, розробкою напряму діяльності реєстраційної служби і передують публічному обговоренню та/або їх прийняттю, інформацію, що міститься в наказах Артемівського міськрайонного управління юстиції, листах, матеріалах контрольних заходів та інших документах, які знаходяться у користування реєстраційної служби та пов’язані із здійсненням контрольних та/або наглядових функцій у разі присвоєння таким документам грифу «Для службового користування». Така інформація може бути оприлюднена за рішенням керівника реєстраційної служби після прийняття остаточного рішення за фактами, яких стосується інформація, якщо це не завдасть шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочинам.

2.2. Книги реєстрації актів цивільного стану органів державної реєстрації актів цивільного стану.

2.3. Документи реєстраційної служби, що містять службову інформацію з обмеженим доступом інших органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. 

3. У відділі державної виконавчої служби:

3.1. внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні і службові записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

3.2. Документи відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, що містять службову інформацію інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Матеріали виконавчих проваджень з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо доступу до такої інформації. 

Легалізація профспілок на відповідність заявленому статусу 

Законодавство про профспілки складається з Конституції України, Законів України «Про об’єднання громадян», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Кодексу законів про працю України, Конвенції МОП про свободу асоціації та захист права на організацію N 87, та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Профспілки створюються громадянами, пов’язаними спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок. Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами.

Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами. Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки. Роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня.

Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з’їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.

Профспілка, її організації, об’єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов’язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом (положенням).

Профспілка - це особлива категорія громадської організації яка набуває права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення) за рішенням з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки, а не з моменту легалізації, тобто вступати в цивільно-правові відносини з іншими юридичними особами профспілки мають право вже з моменту затвердження статуту.

Порядок легалізації профспілок визначений статтею 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно до якої профспілки, їх об’єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу.

Для легалізації профспілок, об’єднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви.

До заяви додаються статут (положення), протокол з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників об’єднань.

Укрдержреєстр, територіальні органи Міністерства юстиції перевіряють, чи підтверджують документи профспілок відповідність заявленому статусу. У разі, якщо статус підтверджено, Укрдержреєстр, територіальні органи Міністерства юстиції приймають рішення про легалізацію профспілки. В такий же спосіб легалізуються об’єднання професійних спілок. Підтвердження необхідне для представлення і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілки на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально–економічних відносин. Статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки.

Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі статуту.

Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об’єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.

Строк легалізації

На підставі поданих профспілкою, об’єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус за ознаками, визначеними статтею 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», включає профспілку, об’єднання профспілок до реєстру об’єднань громадян і видає профспілці, об’єднанню профспілок свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу.

Легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки, об’єднання профспілок.

У разі невідповідності поданих документів профспілки, об’єднання профспілок зазначеному статусу легалізуючий орган листом пропонує профспілці, об’єднанню профспілок надати додаткову документацію, необхідну для підтвердження статусу. 

Про надання інформації з Державного реєстру прав

Згідно Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 інформація з Державного реєстру прав надається державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав (далі - державний реєстратор) у формі витягу, інформаційної довідки та виписки.       

Інформація з Державного реєстру прав надається державним реєстратором незалежно від місця розташування нерухомого майна.

Подання документів для отримання інформації з Державного реєстру прав здійснюється особисто заявником або шляхом надсилання поштою з описом вкладення.

Для отримання інформації з Державного реєстру прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву (запит), форму та вимоги до заповнення якої (якого) встановлює Мін’юст.

Орган державної реєстрації прав приймає заяву (запит) шляхом її (його) реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їй (йому) реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації.

Заявник під час подання заяви (запиту) особисто пред’являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу, та подає його копію (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

У разі подання заяви уповноваженою особою органові державної реєстрації прав, крім документа, що посвідчує його особу, пред’являється документ, що підтверджує її повноваження.

Під час подання заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у формі витягу чи виписки шляхом надсилання поштою справжність підпису заявника засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”.

У разі подання запиту про надання інформації з Державного реєстру прав у формі інформаційної довідки шляхом надсилання поштою органом державної влади чи органом місцевого самоврядування (їх посадовими особами) підпис заявника скріплюється печаткою відповідного органу (посадової особи).

У разі подання заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у формі витягу заявник разом із заявою подає органові державної реєстрації прав документ про внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор перевіряє наявність підстав для отримання заявником інформації з Державного реєстру прав.

За результатами розгляду заяви (запиту) державний реєстратор формує витяг, інформаційну довідку чи виписку або приймає рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав, форму та вимоги до оформлення якого встановлює Мін’юст.

Орган державної реєстрації прав не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття заяви (запиту), видає особисто або надсилає поштою з описом вкладення заявникові витяг, інформаційну довідку чи виписку з Державного реєстру прав або рішення про відмову в наданні інформації із зазначеного Реєстру в один із способів, зазначених у заяві (запиті). 

«Щодо нововведень стосовно проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об’єкт нерухомого майна державної та комунальної власності»

            17 жовтня 2013 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», яка набирає чинності через два місяці з дня її опублікування.

            Нормами пункту 51 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого зазначеною постановою (далі-Порядок), визначено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об’єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 01 січня 2013 року, за відсутності документа, що підтверджує виникнення права державної або комунальної власності на такий об’єкт, заявник  подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна.

            У разі проведення державної реєстрації права державної власності на об’єкт нерухомого майна заявник, крім вищевказаного документа, подає витяг з Єдиного реєстру об’єктів державної власності щодо такого об’єкту.

            У разі проведення державної реєстрації права комунальної власності на об’єкт нерухомого майна заявник, крім вищевказаного документа подає:         документ, відповідно до якого підтверджується факт перебування об’єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування;

            документ, відповідно до якого підтверджується факт відсутності перебування об’єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням.

            При цьому, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі – Закон) визначено, що з дня набрання чинності Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки:

            на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

            які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.     

            Пунктом 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що у державній власності залишаються, зокрема розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

            на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності;

            які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

            Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки здійснюється на підставі заяви органів, які передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку (пункт 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).

            Аналогічні норми вказані в пункті 44 Порядку, відповідно до яких для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку державної або комунальної власності заявник подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

            Таким чином, відповідно до Порядку державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 01 січня 2013 року, проводиться незалежно від наявності документів, що посвідчують речове право на земельну ділянку, та проведення державної реєстрації такого права. 

Державна  реєстрація обтяження нерухомого майна

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон)  - обтяження це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Обтяження речових прав на нерухоме майно можна розуміти як тимчасові або постійні додаткові обов’язки власника враховувати певні обставини при вчинені правочинів з об’єктом нерухомого майна.

Обтяження прав можуть полягати не лише у додаткових обов’язках власника але і у обмеженнях його правомочностей з володіння, користування і розпорядження нерухомим майном або його частиною. У зв’язку з цим, власник майна не може у повному обсязі реалізовувати своє право власності на об’єкт нерухомості.

Згідно ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам,  державі в  особі  органів, уповноважених правляти державним майном,  іноземцям та особам без громадянства,    іноземним    юридичним    особам,     міжнародним організаціям,  іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме податкова  застава,  предметом  якої є нерухоме майно,  та інші обтяження.

До обтяжень нерухомого майна, як правило, відносять його заставу (іпотеку) у цивільно-правових відносинах і податкову заставу. 

Крім того, з визначення вбачається, що до обтяжень також можна віднести заборони суду та інших компетентних органів до відчуження чи вчинення інших юридичних дій з нерухомістю.

Згідно ст. 3 Закону, державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно   від   місця  розташування  об’єкта  нерухомого  майна.

Відповідно до ст. 19 Закону, підставами державної реєстрації обтяжень є :

1) встановлена   законом   заборона   користування    та/або розпорядження нерухомим майном;

2) рішення судів, що набрали законної сили;

3) постанови    органів   досудового   слідства,   державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;

4) накладення  заборони  на   відчуження   нерухомого   майна нотаріусом;

5) рішення  органу  місцевого  самоврядування  про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

6) інші акти відповідних  державних  органів  та  посадових осіб згідно із законом;

7) договори, укладені у порядку, встановленому законом.

Згідно пункту 67 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Порядок) документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав, є: 

1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

2) рішення органу досудового слідства щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 

3) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 

4) визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 

5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 
6) договір, укладений у порядку, встановленому законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дублікат; 

7) закон, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 

8) інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом. 

Відповідно до пункту 66 Порядку ( далі - Порядок)  заінтересованими особами у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно виступають :

*орган державної влади, *орган місцевого самоврядування або їх посадові особи, якими встановлено обтяження речових прав на нерухоме майно,

*особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач).

Перелік документів, які заявник подає органу реєстрації прав для здійснення державної реєстрації обтяжень, визначається у пункті 68 Порядку:

заява;

копія документа, що посвідчує особу заявника;

документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав,

документ про сплату державного мита;

документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав;

копія реєстраційного номеру облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків ( у разі подання заяви про державну реєстрацію заінтересованою особою особисто ) ;

копія документа, що підтверджує  повноваження ( у разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою );

копія документа, що посвідчує фізичну особу, інтереси якої представляються, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи( у разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи );

виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо юридичної особи, інтереси якої представляються ( у разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою, яка діє від імені юридичної особи). Це положення не застосовується щодо органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 11 Закону, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів)  цих прав є однією з частин розділу Державного реєстру прав.

Державна  реєстрація   обтяжень згідно ст. 15 Закону, проводиться в такому порядку:

1) прийняття  і  перевірка  документів,  що   подаються   для державної реєстрації обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення  факту  відсутності  підстав  для  відмови  в державній реєстрації прав обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію обтяжень;

3) прийняття  рішення  про  державну  реєстрацію  обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) надання    витягів   з   Державного   реєстру   прав   про зареєстровані права обтяження.

Цією ж нормою Закону визначено, що розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення  про  таку  реєстрацію,  відмову  у  державній  реєстрації обтяжень  або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень. При цьому датою і часом державної реєстрації обтяжень вважається дата і час реєстрації відповідної заяви.

У разі надходження заяви про державну реєстрацію обтяжень, іпотеки  на майно, щодо якого вже зареєстровано заяву про державну реєстрацію  права  на  це  майно,  державний  реєстратор  спочатку розглядає  заяву  про  державну  реєстрацію  прав, а після цього -  заяву  про  державну реєстрацію обтяжень, іпотеки. При цьому строк державної  реєстрації  прав та їх обтяжень становить десять днів з дня  державної  реєстрації заяви про державну реєстрацію обтяжень, іпотеки.

Згідно пункту 71 Порядку, у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно державний реєстратор оформляє витяг з Державного реєстру прав у трьох примірниках - по одному примірнику заявникові та власникові нерухомого майна, речові права якого обтяжено (боржникові) та один для долучення до реєстраційної справи. 

У разі, коли обтяження речового права на нерухоме майно стосується також іншого правонабувача такого майна, відмінного від власника, орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення такому правонабувачеві примірник витягу з Державного реєстру прав. 

Якщо обтяжувачів, боржників або інших правонабувачів, відмінних від власника, кілька, державний реєстратор оформляє для кожного з них примірник витягу з Державного реєстру прав. 

«До уваги зареєстрованих громадських об'єднань та відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій!»

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ. «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян»(далі – Закон про внесення змін), прийнятого Верховною Радою України 16.01.2014№ 721-VІІ, громадські об’єднання, а також відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, які на день набрання чинності цим Законом  отримують кошти чи інше майно з іноземних джерел та беруть участь у політичній діяльності, яка здійснюється на території України, зобов’язані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом здійснити дії, необхідні для набуття ними статусу громадського об’єднання, яке виконує функції іноземного агента, а також дії, необхідні для приведення найменування у відповідність до вимог Закону про внесення змін.

Громадські об'єднання мають протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом про внесення змін подати до уповноваженого органу з питань реєстрації за своїм місцезнаходженням заяву про включення до Реєстру громадських об'єднань інформації щодо здійснення громадським об'єднанням своєї діяльності як громадського об'єднання, яке виконує функції іноземного агента (далі – Заява), та інші документи для внесення необхідних змін до статуту.

Порядок прийняття Заяви та перелік необхідних документів щодо змін до статуту громадського об'єднання визначено статтею 14 Закону України «Про громадські об'єднання» (далі – Закон про громадські об'єднання).

Відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій Заяву про включення до Реєстру та інші документи для внесення змін подають в порядку, визначеному статтею 20 Закону про громадські об'єднання.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини першої статті 28, частини четвертої статті 30 Закону про громадські об'єднання невиконання цього обов’язку є підставою для заборони громадського об'єднання/заборони діяльності відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації.

Заяву про включення до Реєстру та інші документи необхідно подавати до уповноваженого органу з питань реєстрації громадського об'єднання. Адреса реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції місто Артемівськ, вулиця Радянська, будинок 73, 5 поверх, кабінет 501 .

Відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій подають Заяву про включення до Реєстру та інші документи до Державної реєстраційної служби України за адресою: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. 

Державні реєстрації оренди земельної ділянки 

            З 1січня 2013 року вступив у силу Закон України «Про Державний земельний кадастр», норми якого внесли ряд нововведень в земельні відносини. Це стосується процесу реєстрації землі та права власності на неї, а отже й порядку оформлення земельної документації. Власнику  або користувачеві (орендарю) земельної ділянки потрібно було звернутися в одну установу для реєстрації прав на земельну ділянку чи змін його правового статусу. Від тепер реєстрація землі та прав власності на неї розділена між двома відомствами: Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (далі-Реєстр прав), в якому будуть реєструватися речові права на земельні ділянки та їх обтяження і Державним земельним кадастром, в якому реєструватимуться земельні ділянки як об’єкти права.

            При  цьому істотно змінилася процедура реєстрації договорів оренди землі. Відтепер орендар не може зареєструвати договір оренди, доки орендодавець-власник земельної ділянки не зареєструє своє право на землю (згідно з чинним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і «Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»). Законом передбачається, що фізична особа-власник земельної ділянки для подальшого розпоряджання земельною ділянкою – успадкування, встановлення меж земельної ділянки (в натурі), передачі в оренду тощо, – зобов’язаний попередньо звернутися до органів державної реєстраційної служби із відповідною заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку. При цьому власник паю має також пред’явити паспорт та надати оригінали державного акта, квитанції про сплату за надання витягу про реєстрацію права власності (120грн.) і державного мита (119 грн).

Архів актуальної інформації 2013 року

 

Новини
24.04.2017
Роботи подані на участь у фотоконкурсу «Мій Бахмутський край»
   Шановні друзі! Нижчи ви можете ознайомитись, а потім і проголосувати за роботи, які були подані на участь у конкурсі "Мій Бахмутський край".  Проголосувати можливо лише за одно учасника...
Деталі >
21.04.2017
Конкурс фотографій «Великодній куліч» серед колективів дошкільних навчальних закладів Бахмутського району
Згідно розпорядження голови Бахмутської районної ради № 106 від 10 квітня 2017 року з метою виявлення та підтримку кращих фоторобіт, стимулювання професійного і творчого росту учасників фотоконкурсу,...
Деталі >
21.04.2017
Оголошення про проведення конкурсу
       Згідно розпорядження голови Бахмутської районної ради № 87 від 09 березня 2017 року з метою виявлення, підтримки та розвитку професійних і творчих здібностей особистості –...
Деталі >
19.04.2017
Круглий стіл з питань охорони та ринку земель
    Тема скасування мораторію та запровадження земельного ринку зараз є однією із актуальніших. Політики, урядовці, підприємці та пересічні громадяни – усі активно обговорюють та висловлюють...
Деталі >
Фотогалерея