Додати в закладки
Як часто ви звертаєтесь до органів виконавчої влади?

Архів 2014-2016 років


 

 Графік роботи ЦОП Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області у святкові та вихідні дні


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 12.12.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 05.12.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 28.11.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 22.11.16


 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 21.11.16

 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 14.11.16

 


 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 08.11.16


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 07.11.16


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 01.11.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 24.10.16


 

  Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 17.10.16


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 13.10.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 12.10.16


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 10.10.16


 

  Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 06.10.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 03.10.16


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 26.09.16


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 19.09.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 14.09.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 12.09.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 05.09.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 29.08.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 22.08.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 16.08.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 16.08.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 08.08.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 01.08.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 22.07.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 21.07.16


 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 18.07.16


 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 12.07.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 11.07.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 04.07.16


 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 24.06.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 22.06.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 21.06.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 13.06.16


 

 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 06.06.16

 


Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 30.05.16


Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 23.05.16


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 16.05.16


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 10.05.16


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 06.05.16


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 04.05.16

 


Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 26.04.16

 


 

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 19.04.16

  


 

  Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 11.04.16

 


Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 07.04.16

  


Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує від 04.04.16

  


 01.04.2016                                         

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова накладна

Відповідно з пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу)

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

 

Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС

Державною фіскальною службою України на офіційному веб-порталі оприлюднено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Детальніше з вищезазначеною інформацією можна ознайомитися у розділі «Діяльність» офіційного веб-порталу ДФС України (http://sfs.gov.ua).

Нагадаємо,  на виконання підпункту 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України і Порядку ведення Реєстрів, затвердженого Постановою КМУ №68 ДФС оприлюднює оновлені з урахуванням автоматизованої перевірки та новоприйнятих заяв Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Платник податку самостійно у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ зазначає про відповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Кодексу (Реєстр 1), чи невідповідність критеріям (Реєстр 2) (пункт 200.7 статті 200 Кодексу).

Підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ такого платника до Реєстру 1 (підпункт «а» підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Кодексу) є одночасна відповідність критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 Кодексу.

 

Чи повинна фізична особа пенсіонер сплачувати податок за землю у якої у власності знаходиться присадибна земельна ділянка у розмірі 0,4600 га?

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі – Земельний кодекс), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПКУ)).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в статті 281 ПКУ.

Так, від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи (п.п. 281.1.1 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років

(п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);

- пенсіонери (за віком) (п.п. 281.1.3 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п.п. 281.1.4 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);

 - фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.п. 281.1.5 п. 281.1 ст. 281 ПКУ).

Згідно з пунктом 281.2 статті 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари (п.п. 281.2.1 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара (п.п. 281.2.2 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);

-  для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара (п.п. 281.2.3 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);

-  для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара (п.п. 281.2.4 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);

-  для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п.п. 281.2.5 п. 281.2 ст. 281 ПКУ).

Враховуючи вказане, пільговими категоріями громадян не справляється плата за земельну ділянку в межах граничних норм, при цьому податок нараховується зазначеним громадянам тільки за площу земельної ділянки, яка перевищує встановлені межі граничних норм.

 

Платникам податку на прибуток: якщо сплачені аванси виявилися більше за податок

Якщо сума нарахованих та сплачених протягом 2015 року щомісячних авансових внесків з податку на прибуток перевищує нараховану суму податку за звітний період (ряд. 06 + ряд. 08 + ряд. 10 + ряд. 12 + ряд. 15), то сума нарахованих авансових внесків за період січень-грудень 2015 року відображається у повному обсязі у рядку 16.1 додатка ЗП до Декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.

Звертаємо увагу, що йдеться саме про суму нарахованих за періоди 2015 року щомісячних авансових внесків:

- за січень-лютий 2015 р. – за декларацією за 2013 рік,

- за березень-грудень 2015 р. – за декларацією за 2014 рік.

Подальше зменшення суми нарахованого податку на показники рядків 16.2 та 16.3.1 додатка ЗП не відбувається, і показник рядка 16.1 додатка ЗП в повному обсязі відображається в рядку 16 ЗП. 

У такому випадку в рядку 17 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» декларації у повній відповідності до формули «рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП» відображається від'ємне значення податку на прибуток, яке свідчить про наявність переплати, сформованої за рахунок нарахованих за 2015 рік щомісячних авансових внесків.

У разі надміру сплачених щомісячних авансових внесків з податку на прибуток платник має право на їх повернення за умови дотримання положень ст. 43 Кодексу.

 

На Донеччині вилучено з незаконного обігу підакцизних товарів майже на 5 млн. гривень

В рамках операції «Акциз-2016» з початку  поточного року Головним управлінням ДФС у Донецькій області вилучено з незаконного обігу підакцизних товарів на суму 4940,8 тис. грн., у тому числі алкогольних напоїв на суму 374,8 тис. грн., тютюнових виробів на суму 2356,4 тис. грн., спирту на суму 1750,0 тис. грн., паливно-мастильних матеріалів на суму 459,6 тис. гривень.

До ЄРДР внесено 6 злочинів за ст. 204 КК України (Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів).

Нагадаємо, що широкомасштабна операція «Акциз-2016» передбачає посилення контролю за розповсюдженням фальсифікованої та недоброякісної продукції на території нашого регіону.

 


 

Порядок оподаткування зарплати, якщо працівник - студент

 


 


 

Право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

 


Щодо звітності з податку на прибуток

До 01.01.2016 згідно з п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковим (звітним) періодом визнавався календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57, який для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року, крім:

виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року;

у разі коли особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) року, податковий (звітний) рік розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) року;

якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) року), останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

(Лист ДФСУ від 26.02.16 №4307/6/99-99-19-02-02-15)

 

Щодо відображення сум сплати ПДВ,

нарахованих сільськогосподарськими підприємствами,

які використовують спецрежим оподаткування,

в системі електронного адміністрування

Законом № 909 внесено зміни до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, відповідно до яких у 2016 році в межах спеціального режиму оподаткування запроваджена часткова сплата сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки. Розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, залежить від виду сільськогосподарської продукції, що реалізується. Так, позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена:

  • за операціями із зерновими та технічними культурами;
  • за операціями з продукцією тваринництва;
  • за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва.

Для забезпечення вказаних розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарським підприємствам -суб'єктам спеціального режиму оподаткування Казначейством відкрито додаткові електронні рахунки:

3753       - для здійснення операцій з іншими сільськогосподарськими
товарами/послугами, 50 відсотків коштів з яких перераховуються на електронні
рахунки платників, 50 відсотків - на спеціальні рахунки таких платників.

3754       - для здійснення операцій із зерновими і технічними культурами,
85    відсотків    коштів    з    яких    перераховуються    на    електронні    рахунки

платників, а 15 відсотків - на спеціальні рахунки таких платників;

3755    - для здійснення операцій з продукцією тваринництва, 20 відсотків
коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників, а 80 відсотків
- на спеціальні рахунки таких платників.

Кошти, зараховані на додаткові електронні рахунки в системі електронного адміністрування податку, автоматично протягом операційного дня перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на такі рахунки сільськогосподарських підприємств.

Перерахування сум ПДВ з електронних рахунків платників до державного бюджету та на поточні рахунки платників податків здійснюється Казначейством на підставі реєстрів ДФС.

(Лист ДФСУ від 25.02.16 №6744/7/99-99-20-03-01-017)

 

До питання подання платниками ПДВ

податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові

періоди, протягом яких такими платниками

податку господарська діяльність не проводилася

Якщо платником податку на додану вартість господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість (далі – Декларація) звітного (податкового) періоду, то Декларація за такий звітний (податковий) період подається.

У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то Декларація за такий звітний (податковий) період не подається.

Так, згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

 

Щодо оподаткування доходів у вигляді процентів,

нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у п.п.165.1.41 п.165.1 ст. 165 Кодексу).

                Підпунктом 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

До набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон № 909) ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становила 20 відсотків.

При цьому Законом № 909 з 1 січня 2016 року ставку податку на доходи фізичних осіб для пасивних доходів встановлено в розмірі 18 відсотків (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Кодексу).

      Таким чином, дохід платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та з 01.01.2016 оподатковується за ставкою 18 відсотків.

(Лист ДФС від 25.02.2016 № 2071/7/99-99-17-03-03-14)

 

Спадщина за правом представлення

Онукою отримано у спадщину будинок від бабусі за правом представлення (перша ступінь споріднення). Чи необхідно сплачувати податки та подавати декларацію?


Визначення термінів, що вживаються для цілей оподаткування, встановлено ст. 14 Податкового кодексу, пп 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 якого передбачено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей оподаткування вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї вважаються такими, що мають другий ступень споріднення.

Отримання спадщини за правом представлення від бабусі у розумінні цього Кодексу є успадкування спадкоємцем, який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Тобто такі операції оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною ст. 167.2 Кодексу (5%) та військовим збором (1,5%) (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 та пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу). Водночас якщо об’єкт спадщини успадковується спадкоємцем-нерезидентом, ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу (у 2015 р. — 15/20%).

При цьому дохід у вигляді вартості успадкованого майна зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

 

Податкові зобов’язання

Протягом 2015 р. платник податку отримував доходи від двох податкових агентів. Загальна річна сума доходу становить 157 160 грн. Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2015 р., якщо з 01.01.2016 р. норму щодо обов’язку подання декларації відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу виключено?


Згідно п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених розділом ІV цього Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Кодексом (пп. 164.1.1 цього пункту).

Тобто оподаткування податком на доходи фізичних осіб здійснюється за правилами, встановленими на момент нарахування (виплати, надання) доходів, які включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Протягом 2015 р. до доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, застосовувалися прогресивні ставки податку — 15/20%. Отже, якщо загальна річна сума оподатковуваних доходів, отриманих одночасно від двох та більше податкових агентів, перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 146 160 грн.), такий платник зобов’язаний подати декларацію та здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу.

Слід зазначити, що у 2015 р. база оподаткування для доходів у формі заробітної плати визначалась як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 164.6 ст. 164 Кодексу).

 

Дохід з іноземних джерел

Резидентом України у 2015 р. отримано іноземні доходи, з яких утримано податки. Чи потрібно подавати декларацію та чи можливе зарахування податків, сплачених за межами території України?


Відповідно до пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу в разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (у 2015 р. — 15/20%) та військовим збором (1,5%).

Водночас платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Сума такого зменшення зазначається у річній податковій декларації. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним.

 

Податкова адреса

За якою податковою адресою подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо на момент подання декларації фізичну особу знято з реєстрації за однією адресою та не зареєстровано за іншою?


Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 45.1 ст. 45 цього Кодексу передбачено, що платник податків — фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце його проживання, за яким він береться на облік як платник у контролюючому органі. Платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Фізичні особи — платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженим наказом Міндоходів України від 10.12.2013 р. № 779. Відповідно до п. 1 розділу IX цього наказу фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР або № 5ДРП (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) відповідно.

Крім того, ст. 6 Закону України від 11.12.2003 р. № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

 

Дарунки від різних податкових агентів

Протягом 2015 р. платник податку отримав дарунок від двох підприємств: перший — на суму 600 грн., другий — 450 грн. Чи повинен він подавати декларацію та сплачувати податки?


Підпунктом 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу передбачено, що якщо вартість дарунків не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 609,00 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, такі доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

У даному випадку при отриманні дарунків у різні місяці року вартість таких дарунків не перевищуватиме 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), а отже, відповідно до пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу такі операції не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи у платника податків не виникає.

Водночас якщо дарунки платником податків отримано в одному місяці, то їх загальна сума перевищуватиме установлений пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу граничний розмір, тобто підлягає оподаткуванню.

Відповідно до пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну податкову декларацію.

Якщо загальна сума дарунків перевищує граничний розмір, установлений пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, такий платник податків зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію.

 

Продаж автотранспортних засобів

Платник податків має намір продати легковий автомобіль та мотоцикл безпосередньо в сервісних центрах МВС України у присутності адміністраторів, причому договір нотаріально не посвідчуватиметься. Чи потрібно в даному випадку сплачувати податки і подавати декларацію?


Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна встановлено ст. 173 Податкового кодексу, згідно з п. 173.1 якої дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Тобто при продажу протягом року одного легкового автомобіля та одного мотоцикла об’єкт оподаткування у платника податків не виникає. Дохід, отриманий платником від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу (абзац другий п. 173.2 ст. 173 Кодексу).

Відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

При цьому обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими було сплачено податок (п. 179.1 ст. 179 Кодексу).

Оскільки продаж автотранспортних засобів передбачається здійснювати за посередництвом юридичної особи (сервісних центрів МВС України) без нотаріального посвідчення договорів, то платник податків, у якого виникають зобов’язання щодо сплати податків (зборів), не звільняється від обов’язку подання декларації за наслідками звітного податкового року. Водночас якщо у платника податку об’єкт оподаткування не підпадає під оподаткування, декларацію подавати не потрібно.

 

Сплата податкових зобов’язань за результатами декларації

При нотаріальному оформленні дарунка у вигляді будинку від дідуся сплачено податок на доходи фізичних осіб. Чи потрібно сплачувати військовий збір і в які строки та до якого бюджету?


Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

При цьому відповідно до пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема:

·         у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

·         в інших випадках — за її податковою адресою.

Згідно з пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу.

При цьому платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу, пп «в» п. 176.1 якої передбачено, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу IV Податкового кодексу таке подання є обов’язковим.

Таким чином, з урахуванням норм пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п. 174.3 ст. 174 Кодексу платники податків, які отримали доходи у вигляді вартості подарованого майна, що підлягає оподаткуванню, та не сплатили військовий збір до нотаріального оформлення, повинні виконати свої зобов’язання шляхом декларування доходів у річній податковій декларації.

Згідно з Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Мінфіну України від 02.10.2015 р. № 859, у графі 4 рядка 10.5 цієї декларації зазначається сума податку на доходи фізичних осіб, сплаченого платником податку самостійно при нотаріальному посвідченні договору. Сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, зазначається у графі 7 рядка 10.5 декларації, а загальна сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року, — у рядку 24.1 декларації.

Сплата податкових зобов’язань за результатами декларації здійснюється з урахуванням пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу за податковою адресою платника податків, у строки, встановлені п. 179.7 ст. 179 цього Кодексу, тобто до 1 серпня року, що настає за звітним.

 

Чи потрібно декларувати доходи від здачі квартири в оренду

Згідно з п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VІ (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому  такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами  року відображаються у річній податковій декларації. Декларація про майновий стан та доходи за 2015 рік подається до місцевої податкової інспекції до 1 травня 2016 року.

 

Одноразовий продаж нерухомості не оподатковується

за умови права власності на неї протягом трьох років

Відповідно до ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або її частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки , не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував  доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був  сплачений податок відповідно до р. IV Податкового кодексу України.

У разі, якщо у звітному календарному році фізична особа отримала дохід від продажу не частіше одного разу нерухомого майна, визначеного п. 172.1 ст.172 Податкового кодексу України, яке перебувало у власності платника податку понад три роки, така особа зобов'язана подати річну податкову декларацію.

Заповнення поля «Призначення платежу»

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрованого Міністерством юстиції України від 12.08.2015 №974/27419, надаємо приклад заповнення поля «Призначення платежу» у разі сплати підприємством суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за відокремлений підрозділ.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ.

У разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов'язання (код виду сплати 101).

У разі наявності у платника податків / платника єдиного внеску податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі "Призначення платежу" розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.

 

До уваги суб’єктів господарювання, які перевозять товари до/з неконтрольованої території

Довідкова інформація з питань оформлення заяв на внесення до переліків суб’єктів підприємницької діяльності та груп товарів на перевезення до неконтрольованої території (з неконтрольованої території) залізничним транспортом надається за телефонами +380663380880, +380444651326, +380444651327.

 

 

Податковою міліцією Донецької області припинено діяльність  конвертаційного центру з обігом понад 200 млн.грн.

 

Співробітниками податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби Донецької області спільно з Головним відділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ та Прокуратурою Донецької області припинено діяльність міжрегіонального «конвертаційного центру», який протягом 2015 року надав послуги підприємствам реального сектору економіки, переважно зернотрейдерам Київської, Кіровоградської, Полтавської, Миколаївської та інших областей, із пособництва в ухиленні від сплати податків на загальну суму понад 54 млн.грн. До складу виявленої злочинної групи входило 4 активних співучасники, якими до протиправної діяльності залучено ряд підставних осіб, на ім’я яких зареєстровано 87 суб’єкти господарської діяльності з ознаками «фіктивності».

Загальний обсяг проконвертованих грошових коштів за 2015 рік склав понад 200 млн.грн.

Проведено санкціоновані обшуки за адресами розташування  офісних приміщень, проживання учасників злочинної групи. Під час обшуків вилучено печатки 20 підприємств, грошові кошти в іноземній валюті, велика кількість банківських карток, за допомогою яких безготівкові грошові кошти конвертувались у готівкові та інші докази, що свідчать про протиправну діяльність.

Слідство триває.

 

Під час операції «Акциз» на Донеччині вилучено товарів на 2 мільйони гривень

        У лютому 2016 року в рамках операції «Акциз-2016» оперативними співробітниками ГУ ДФС у Донецькій області спільно з фахівцями Донецької митниці  проведено оперативно – профілактичні заходи, за результатами яких з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів (спирту, лікеро-горілчаних та тютюнових виробів) на загальну суму 2 млн. гривень.

Протягом поточного місяця складено 17 адміністративних протоколів за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 484 Митного кодексу України, розпочато кримінальне провадження за ч.2 ст. 204 Кримінального кодексу України.

 


ГРАФІК

особистого прийому громадян керівництвом Головного управління

Державної фіскальної служби у Донецькій області на 2016 рік

 

Погорєлий Сергій Степанович –  начальник ГУ ДФС у Донецькій області – кожен четвер місяця з 10 год.00 хв. до 12 год.00 хв.

Долозіна Ірина Леонідівна – перший заступник начальника ГУ ДФС у Донецькій області – кожен вівторок  місяця з 10 год.00 хв. до 12 год.00 хв.

Азаров Євген Федорович – в.о. першого заступника начальника ГУ ДФС у Донецькій області -  кожна третя середа місяця з 10 год.00 хв. до 12 год.00 хв.

Погосян Марина Лаврентіївна – заступник начальника ГУ ДФС у Донецькій

області - кожен понеділок  місяця з 10 год.00 хв. до 12 год.00 хв.

Данилюк Євген Іванович – заступник начальника ГУ ДФС у Донецькій області – начальник управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО – кожна друга п’ятниця місяця з 10 год.00 хв. до 12 год.00 хв.

 

 

ГРАФІК

особистого прийому громадян посадовими особами структурних підрозділів Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на 2016 рік

 

Управління організації роботи  – кожен перший понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Відділ охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації  – кожен перший вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури – кожна перша середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Управління по роботі з персоналом – кожен  перший четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності – кожна перша п’ятниця місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.

Управління внутрішнього аудиту – кожен третій понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем – кожен третій вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Управління обслуговування платників – кожна третя середа місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Управління інформаційних технологій – кожен  третій четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Юридичне управління – кожна третя п’ятниця місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Управління податків і зборів з юридичних осіб - кожен другий понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Управління податків і зборів з фізичних осіб – кожен другий вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Управління аудиту – кожна друга середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом – кожна друга п’ятниця місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Управління погашення боргу – кожен четвертий понеділок місяця з 09год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Оперативне управління - кожен четвертий вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Управління внутрішньої безпеки – кожна четверта середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Слідче управління фінансових розслідувань – кожен четвертий четвер місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО –  кожна перша п’ятниця місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.

Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів –  кожна перша середа місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

 

Поштова адреса Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114.

Адреса приймальні громадян Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114.

Попередній запис громадян на особистий прийом до керівництва та посадових осіб структурних підрозділів Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області здійснюється за телефоном (0629) 57-76-68 з понеділка по п`ятницю з 9 год. 00 хв.  до 13 год. 00 хв. та з 13 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. (у п`ятницю до 16 год. 45 хв.).

Попередній запис на особистий прийом до керівника органу ДФС припиняється за десять робочих днів до дати особистого прийому, в інших випадках - за п'ять робочих днів до дати особистого прийому.


ГРАФІК

особистого прийому громадян керівництвом Артемівської ОДПІ

Головного управління

Державної фіскальної служби у Донецькій області

 

Данилюк Андрій Іванович - в.о. начальника Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області – кожен вівторок місяця з 10год. 00 хв. до 1год. 00 хв.

 

Андрющенко Сергій Михайлович - заступник начальника Артемівської ОДПІ

ГУ ДФС у Донецький області – кожна середа місяця з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.

Тішакова Олена Іванівна - заступник начальника Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецький області – начальник управління податків і зборів з юридичних осіб- кожен понеділок місяця з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.

 

ГРАФІК

особистого прийому громадян посадовими особами Артемівської ОДПІ

Головного управління

Державної фіскальної служби у Донецькій області

 

Управління податків і зборів з юридичних осіб –кожен перший понеділок місяця з 09 год. 00 хв. до 13год. 00 хв.

Управління податків і зборів з фізичних осіб - кожен перший вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18год. 00 хв.

Відділ обслуговування платників кожна перша середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Відділ моніторингу доходів та обліково – звітних систем - кожен перший четвер місяця з 09 год. 00 хв. до 13год. 00 хв.

Відділ аудиту – кожна перша п’ятниця місяця з 14 год. 00 хв. до 16год. 45 хв.

Відділ матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури - кожен другий вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Спеціаліст по роботі з персоналом – кожна друга середа місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Сектор фінансування, бухгалтерського обліку та звітності – кожен другий четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 18год. 00 хв.

Юридичний відділ – кожна друга п’ятниця місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.

Сектор інформаційних технологій – кожен третій вівторок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Відділ організації роботи – кожна третя середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Відділ погашення боргу – – кожен третій четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Відділ контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів – кожна третя п’ятниця місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.

 

Поштова адреса Артемівської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області84500, м.Артемівськ, вул. Комсомольська, буд.8.

Адреса приймальні громадян Артемівської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області 84500, м.Артемівськ, вул. Комсомольська, буд.8.

Попередній запис громадян на особистий прийом до посадових осіб Артемівської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області здійснюється за телефоном (0627) 44 59 86 з понеділка по п`ятницю з 9 год. 00 хв.  до 13 год. 00 хв. та з 13 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. (у п`ятницю до 16 год. 45 хв.).


 

Щодо звітності з податку на прибуток

До 01.01.2016 згідно з п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковим (звітним) періодом визнавався календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57, який для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року, крім:

виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року;

у разі коли особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) року, податковий (звітний) рік розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) року;

якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) року), останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

(Лист ДФСУ від 26.02.16 №4307/6/99-99-19-02-02-15)

 

Щодо відображення сум сплати ПДВ,

нарахованих сільськогосподарськими підприємствами,

які використовують спецрежим оподаткування,

в системі електронного адміністрування

Законом № 909 внесено зміни до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, відповідно до яких у 2016 році в межах спеціального режиму оподаткування запроваджена часткова сплата сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки. Розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, залежить від виду сільськогосподарської продукції, що реалізується. Так, позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена:

  • за операціями із зерновими та технічними культурами;
  • за операціями з продукцією тваринництва;
  • за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва.

Для забезпечення вказаних розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарським підприємствам -суб'єктам спеціального режиму оподаткування Казначейством відкрито додаткові електронні рахунки:

3753       - для здійснення операцій з іншими сільськогосподарськими
товарами/послугами, 50 відсотків коштів з яких перераховуються на електронні
рахунки платників, 50 відсотків - на спеціальні рахунки таких платників.

3754       - для здійснення операцій із зерновими і технічними культурами,
85    відсотків    коштів    з    яких    перераховуються    на    електронні    рахунки

платників, а 15 відсотків - на спеціальні рахунки таких платників;

3755    - для здійснення операцій з продукцією тваринництва, 20 відсотків
коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників, а 80 відсотків
- на спеціальні рахунки таких платників.

Кошти, зараховані на додаткові електронні рахунки в системі електронного адміністрування податку, автоматично протягом операційного дня перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на такі рахунки сільськогосподарських підприємств.

Перерахування сум ПДВ з електронних рахунків платників до державного бюджету та на поточні рахунки платників податків здійснюється Казначейством на підставі реєстрів ДФС.

(Лист ДФСУ від 25.02.16 №6744/7/99-99-20-03-01-017)

 

До питання подання платниками ПДВ

податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові

періоди, протягом яких такими платниками

податку господарська діяльність не проводилася

Якщо платником податку на додану вартість господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість (далі – Декларація) звітного (податкового) періоду, то Декларація за такий звітний (податковий) період подається.

У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то Декларація за такий звітний (податковий) період не подається.

Так, згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

 

Щодо оподаткування доходів у вигляді процентів,

нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у п.п.165.1.41 п.165.1 ст. 165 Кодексу).

                Підпунктом 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

До набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон № 909) ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становила 20 відсотків.

При цьому Законом № 909 з 1 січня 2016 року ставку податку на доходи фізичних осіб для пасивних доходів встановлено в розмірі 18 відсотків (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Кодексу).

      Таким чином, дохід платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та з 01.01.2016 оподатковується за ставкою 18 відсотків.

(Лист ДФС від 25.02.2016 № 2071/7/99-99-17-03-03-14)

 

Спадщина за правом представлення

Онукою отримано у спадщину будинок від бабусі за правом представлення (перша ступінь споріднення). Чи необхідно сплачувати податки та подавати декларацію?


Визначення термінів, що вживаються для цілей оподаткування, встановлено ст. 14 Податкового кодексу, пп 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 якого передбачено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей оподаткування вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї вважаються такими, що мають другий ступень споріднення.

Отримання спадщини за правом представлення від бабусі у розумінні цього Кодексу є успадкування спадкоємцем, який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Тобто такі операції оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною ст. 167.2 Кодексу (5%) та військовим збором (1,5%) (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 та пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу). Водночас якщо об’єкт спадщини успадковується спадкоємцем-нерезидентом, ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу (у 2015 р. — 15/20%).

При цьому дохід у вигляді вартості успадкованого майна зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

 

Податкові зобов’язання

Протягом 2015 р. платник податку отримував доходи від двох податкових агентів. Загальна річна сума доходу становить 157 160 грн. Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2015 р., якщо з 01.01.2016 р. норму щодо обов’язку подання декларації відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу виключено?


Згідно п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених розділом ІV цього Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Кодексом (пп. 164.1.1 цього пункту).

Тобто оподаткування податком на доходи фізичних осіб здійснюється за правилами, встановленими на момент нарахування (виплати, надання) доходів, які включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Протягом 2015 р. до доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, застосовувалися прогресивні ставки податку — 15/20%. Отже, якщо загальна річна сума оподатковуваних доходів, отриманих одночасно від двох та більше податкових агентів, перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. — 146 160 грн.), такий платник зобов’язаний подати декларацію та здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу.

Слід зазначити, що у 2015 р. база оподаткування для доходів у формі заробітної плати визначалась як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 164.6 ст. 164 Кодексу).

 

Дохід з іноземних джерел

Резидентом України у 2015 р. отримано іноземні доходи, з яких утримано податки. Чи потрібно подавати декларацію та чи можливе зарахування податків, сплачених за межами території України?


Відповідно до пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу в разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (у 2015 р. — 15/20%) та військовим збором (1,5%).

Водночас платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Сума такого зменшення зазначається у річній податковій декларації. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним.

 

Податкова адреса

За якою податковою адресою подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо на момент подання декларації фізичну особу знято з реєстрації за однією адресою та не зареєстровано за іншою?

 
 

Донетчина: из незаконного обращения изъято подакцизных товаров на сумму 20 млн. грн.
 
Главным управлением ГФС в Донецкой области проводится комплекс широкомасштабных организационно-практических мероприятий «Акциз-2015» относительно противодействия незаконному изготовлению и обращению подакцизных товаров.
 В рамках этой операции с начала апреля т.г. изъято из незаконного обращения подакцизных товаров на сумму 20,0 млн. грн., в том числе алкогольных напитков на сумму 8,6 млн. гривен, горюче-смазочных материалов на 2,9 млн. гривен, табачных изделий на сумму 8,3 млн. гривен, спирта на 139,1 тыс.грн.
 При проведении мероприятий прекращена деятельность 2 подпольных производств алкогольных напитков, изъяты фальсифицированные марки акцизного налога в количестве свыше 200 тыс. штук, зарегистрировано 22 уголовных производства по фактам незаконного обращения подакцизных товаров.
 
 
Податкова міліція Донецької області  заарештувала  5,5 млн. грн. грошових коштів, що відмивалися через  «конвертаційний центр»
               Податковою міліцією ГУ ДФС у Донецькій області, в ході проведення заходів по відпрацюванню схеми ухилення від сплати податків шляхом використання фіктивних підприємств, які входили до складу «конвертаційного центру», викритого на початку грудня поточного року, за рішенням суду накладено арешт на банківські рахунки  63-х суб’єктів господарської діяльності, на яких заблоковано грошові кошти на суму 5,5 млн. грн.
               Заходи по відпрацюванню контрагентів «конвертаційного центру» тривають.    
           
З доходу отриманого у вигляді процентів, нарахованих на суму депозитного банківського рахунка утримується податок на доходи фізичних осіб та військовим збір
Відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, пасивні доходи, зокрема,  доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.
      Ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20 відсотків (пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).
      Крім того, п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).
      Відповідно до пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ставка збору становить 1,5 відс. від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
 
До питання сплати земельного податку платниками єдиного податку четвертої групи.     (22.12.2015)
 
Платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних умовах.
Нагадуємо, що відповідно до пункту 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України).
Зазначимо, що більш детально відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 112.02 категорії 112 розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби України. 
 
Про справляння земельного податку
 
3 01 січня 2015 року плата за землю - це місцевий податок, який є однією із складових податку на майно.
Місцеві податки і збори встановлюються рішеннями, які в межах повноважень приймають сільські, селищні та міські ради. Встановлення місцевих податків і зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі - Кодекс).
При  цьому за відсутності рішення місцевої ради  про встановлення місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням мінімальних ставок, а плата за землю - із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (п.12.3  ст. 12  Кодексу).
Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розтошовані за межами населенних пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
 
Рішення місцевої ради оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування ставок податків та пільг. Копія прийнятого рішення надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів. Гранічним терміном надання щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного відповідно до Кодексу є 25 грудня року, що передує звітному.
Відповідно до п.287.1 ст. 287 Кодексу власники землі  та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI„Про Державний земельний кадастр".
Дані Державного земельного кадастру згідно з п.286.1 ст. 286 Кодексу є підставою для нарахування земельного податку.
Суб'єктам господарювання, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації такого права.
 
Про перенесення терміну сплати податків і зборів у зв’язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій (вихідний, святковий день)
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Правову позицію з питання застосування пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України висловлено Верховним судом України у постанові від 09.06.2015 по справі №21-18а15, у якій визначено, що у разі, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов’язання пов’язаний саме із таким робочим днем. Тобто десятиденний строк для сплати податку слід рахувати від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період.
Нагадуємо, що відповідно до пункту 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, крім випадків, передбачених пп. 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно із пунктом 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Податковим кодексом України.
 
 
 
 
 
Розмір пенсії, який не оподатковується
 
Яка сума пенсії не підлягає оподаткуванню у зв’язку з підвищенням рівня розміру мінімальної заробітної плати (з 01.09.2015 р. — 1378 грн.)?

Підпунктом 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, — у частині такого перевищення. На 01.01.2015 р. мінімальна заробітна плата — 1218 грн.
Отже, розмір пенсійної виплати, що не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у 2015 р., становить 3654 грн. (3 ×1218 грн.) незалежно від того, чи змінювався розмір мінімальної заробітної плати протягом цього року.
 
Оподаткування пенсій учасників бойових дій
 
Чи підлягають оподаткуванню пенсії, призначені учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється дія ст. 10 Закону № 3551, отримані ними з Пенсійного фонду України?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
Статтею 165 Кодексу визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, згідно з пп. «е» пп. 165.1.1 п. 165.1 цієї статті до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, що отримується платником з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, крім випадку, визначеного пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу.
Відповідно до цього підпункту до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану згідно із законом), що отримуються платником з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, — у частині такого перевищення (у 2015 р. — 3654 грн.).
З 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України від 17.07.2015 р. № 653-VIII «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб», відповідно до якого положення пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється дія ст. 10 Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — Закон № 3551).
Таким чином, з  01.09.2015  р. не  підлягають оподаткуванню податком на  доходи фізичних осіб пенсії, призначені учасникам бойових дій у  період Другої світової війни, інвалідам війни та  особам, на  яких поширюється дія ст.  10 Закону №  3551, які виплачуються з  Пенсійного фонду України.
 
Коефіцієнт у разі збільшення добових
 
Чи застосовується коефіцієнт до суми збільшення розміру добових витрат на відрядження понад установлені норми?

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 — Сп),
де К — коефіцієнт;
Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об’єкт і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлені законодавством строки.
Згідно з пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника.
Підпунктом «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 цієї статті визначено, що до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):
·         провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
·         виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного чи митного кордону України;
·         використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу.
Отже, коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 цього Кодексу, застосовується до суми збільшення розміру добових витрат на відрядження понад установлені норми.
 
Операції зі спадкуванням і продажем майна
 
Фізична особа — нерезидент отримала у спадщину від бабусі-резидента дві квартири. При оформленні спадщини вона сплатила податок на доходи фізичних осіб відповідно до законодавства України. Одразу ж планує продати ці квартири. Чи буде знову об’єктом оподаткування дохід від продажу цих квартир?
Продаж нерезидентами успадкованого об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню відповідно до положень ст. 172 Податкового кодексу.
Згідно з п. 172.1 цієї статті дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року, зокрема квартири або її частини, та за умови перебування такого майна у власності платника понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід, отриманий платником від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у цьому пункті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.
Водночас відповідно до п. 172.9 ст. 172 Податкового кодексу дохід від операцій з продажу об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Отже, дохід, одержаний фізичною особою — нерезидентом від продажу успадкованого нерухомого майна, переліченого в абзаці першому п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, не більше одного разу протягом року, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Кожний наступний продаж нерухомого майна протягом цього року оподатковуватиметься на загальних підставах за ставками 15 (20)% незважаючи на те, що при успадкуванні нерухомості фізичною особою — нерезидентом вже було сплачено податок.
 
Оподаткування премії
 
Підприємством нараховується премія за попередній місяць. Як утримувати податок на доходи фізичних осіб та чи потрібно відносити ці суми з метою оподаткування до того місяця, за який вони виплачуються?

До структури заробітної плати належать у тому числі інші заохочувальні та компенсаційні виплати, зокрема виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями відповідно до ст. 2 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці».
При цьому згідно з пп. 1.6.2 п. 1.6 розділу першого Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з положенням про преміювання, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому здійснено нарахування.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До цього доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, нарахованої платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Отже, нараховані суми премій за попередні періоди підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у місяці, в якому таке нарахування відбувається.
 
Продаж успадкованої нерухомості
 
Як оподатковується дохід, отриманий від продажу успадкованого фізичною особою об’єкта нерухомості, за умови перебування такого майна у її власності менше ніж три роки?

Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з нормами ст. 172 Податкового кодексу.
Відповідно до п. 172.1 цієї статті дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Отже, дохід від операцій з продажу не частіше одного разу на рік об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, які перебувають у власності платника податку (резидента або нерезидента) менше ніж три роки та отримані таким платником у спадщину, податком на доходи фізичних осіб не оподатковується.
 
Нова податкова декларація
 
За якою формою подається податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані у 2015 р., та чи можна її подати у електронному вигляді?

Наказом Мінфіну України від 02.10.2015 р. № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» запроваджено нову форму податкової декларації та Інструкцію щодо її заповнення.
У разі виникнення обов’язку щодо подання податкової декларації або виникнення права на таке подання громадянин у термін до 1 травня року, що настає за звітним, надсилає декларацію до контролюючого органу та сплачує суми зазначених зобов’язань  до 1 серпня.
При цьому для зручності й економії часу громадян створено програму подання «Декларація у електронному вигляді».
Бланк зазначеної декларації та Інструкцію щодо її заповнення опубліковано на офіційному веб-сайті ДФС України.
 
Оподаткування дивідендів
 
За якою ставкою оподатковуються дивіденди, нараховані фізичній особі податковим агентом — підприємством, яке є платником податку на прибуток?

Підпунктом 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.
Ставки податку визначено пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 цього Кодексу, а саме доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою 5% за акціями та корпоративними правами, нарахованими резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
 
Заповнення поля «Призначення платежу»
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрованого Міністерством юстиції України від 12.08.2015 №974/27419, надаємо приклад заповнення поля «Призначення платежу» у разі сплати підприємством суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за відокремлений підрозділ.
Приклади заповнення поля "Призначення платежу" в розрахунковому документі:
сплата підприємством "Прилад" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за відокремлений підрозділ "Космос", що має код за ЄДРПОУ 30110239:
*
;101
;30110239
;податок на прибуток за 2 кв. за відокремлений підрозділ "Космос"
;
;
;
1
2
3
4
5
6
7
1 - службовий код ("*");
2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);
3 - код за ЄДРПОУ платника, за якого здійснюється сплата (підприємство "Космос", що має код за ЄДРПОУ 30110239);
4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 - не заповнюється;
6 - не заповнюється;
7 - не заповнюється;
 
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ.
У разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов'язання (код виду сплати 101).
У разі наявності у платника податків / платника єдиного внеску податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі "Призначення платежу" розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.

Підпунктом 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, — у частині такого перевищення. На 01.01.2015 р. мінімальна заробітна плата — 1218 грн.
Отже, розмір пенсійної виплати, що не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у 2015 р., становить 3654 грн. (3 ×1218 грн.) незалежно від того, чи змінювався розмір мінімальної заробітної плати протягом цього року.
 
Оподаткування пенсій учасників бойових дій
 
Чи підлягають оподаткуванню пенсії, призначені учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється дія ст. 10 Закону № 3551, отримані ними з Пенсійного фонду України?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
Статтею 165 Кодексу визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, згідно з пп. «е» пп. 165.1.1 п. 165.1 цієї статті до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, що отримується платником з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, крім випадку, визначеного пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу.
Відповідно до цього підпункту до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану згідно із законом), що отримуються платником з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, — у частині такого перевищення (у 2015 р. — 3654 грн.).
З 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України від 17.07.2015 р. № 653-VIII «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб», відповідно до якого положення пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється дія ст. 10 Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — Закон № 3551).
Таким чином, з  01.09.2015  р. не  підлягають оподаткуванню податком на  доходи фізичних осіб пенсії, призначені учасникам бойових дій у  період Другої світової війни, інвалідам війни та  особам, на  яких поширюється дія ст.  10 Закону №  3551, які виплачуються з  Пенсійного фонду України.
 
Коефіцієнт у разі збільшення добових
 
Чи застосовується коефіцієнт до суми збільшення розміру добових витрат на відрядження понад установлені норми?

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 — Сп),
де К — коефіцієнт;
Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об’єкт і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлені законодавством строки.
Згідно з пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника.
Підпунктом «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 цієї статті визначено, що до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):
·         провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
·         виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного чи митного кордону України;
·         використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу.
Отже, коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 цього Кодексу, застосовується до суми збільшення розміру добових витрат на відрядження понад установлені норми.
 
Операції зі спадкуванням і продажем майна
 
Фізична особа — нерезидент отримала у спадщину від бабусі-резидента дві квартири. При оформленні спадщини вона сплатила податок на доходи фізичних осіб відповідно до законодавства України. Одразу ж планує продати ці квартири. Чи буде знову об’єктом оподаткування дохід від продажу цих квартир?
Продаж нерезидентами успадкованого об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню відповідно до положень ст. 172 Податкового кодексу.
Згідно з п. 172.1 цієї статті дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року, зокрема квартири або її частини, та за умови перебування такого майна у власності платника понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід, отриманий платником від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у цьому пункті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.
Водночас відповідно до п. 172.9 ст. 172 Податкового кодексу дохід від операцій з продажу об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Отже, дохід, одержаний фізичною особою — нерезидентом від продажу успадкованого нерухомого майна, переліченого в абзаці першому п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, не більше одного разу протягом року, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Кожний наступний продаж нерухомого майна протягом цього року оподатковуватиметься на загальних підставах за ставками 15 (20)% незважаючи на те, що при успадкуванні нерухомості фізичною особою — нерезидентом вже було сплачено податок.
 
Оподаткування премії
 
Підприємством нараховується премія за попередній місяць. Як утримувати податок на доходи фізичних осіб та чи потрібно відносити ці суми з метою оподаткування до того місяця, за який вони виплачуються?

До структури заробітної плати належать у тому числі інші заохочувальні та компенсаційні виплати, зокрема виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями відповідно до ст. 2 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці».
При цьому згідно з пп. 1.6.2 п. 1.6 розділу першого Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з положенням про преміювання, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому здійснено нарахування.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До цього доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, нарахованої платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Отже, нараховані суми премій за попередні періоди підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у місяці, в якому таке нарахування відбувається.
 
Продаж успадкованої нерухомості
 
Як оподатковується дохід, отриманий від продажу успадкованого фізичною особою об’єкта нерухомості, за умови перебування такого майна у її власності менше ніж три роки?

Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з нормами ст. 172 Податкового кодексу.
Відповідно до п. 172.1 цієї статті дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Отже, дохід від операцій з продажу не частіше одного разу на рік об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, які перебувають у власності платника податку (резидента або нерезидента) менше ніж три роки та отримані таким платником у спадщину, податком на доходи фізичних осіб не оподатковується.
 
Нова податкова декларація
 
За якою формою подається податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані у 2015 р., та чи можна її подати у електронному вигляді?

Наказом Мінфіну України від 02.10.2015 р. № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» запроваджено нову форму податкової декларації та Інструкцію щодо її заповнення.
У разі виникнення обов’язку щодо подання податкової декларації або виникнення права на таке подання громадянин у термін до 1 травня року, що настає за звітним, надсилає декларацію до контролюючого органу та сплачує суми зазначених зобов’язань  до 1 серпня.
При цьому для зручності й економії часу громадян створено програму подання «Декларація у електронному вигляді».
Бланк зазначеної декларації та Інструкцію щодо її заповнення опубліковано на офіційному веб-сайті ДФС України.
 
Оподаткування дивідендів
 
За якою ставкою оподатковуються дивіденди, нараховані фізичній особі податковим агентом — підприємством, яке є платником податку на прибуток?

Підпунктом 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.
Ставки податку визначено пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 цього Кодексу, а саме доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою 5% за акціями та корпоративними правами, нарахованими резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
 
Заповнення поля «Призначення платежу»
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрованого Міністерством юстиції України від 12.08.2015 №974/27419, надаємо приклад заповнення поля «Призначення платежу» у разі сплати підприємством суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за відокремлений підрозділ.
Приклади заповнення поля "Призначення платежу" в розрахунковому документі:
сплата підприємством "Прилад" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за відокремлений підрозділ "Космос", що має код за ЄДРПОУ 30110239:
*
;101
;30110239
;податок на прибуток за 2 кв. за відокремлений підрозділ "Космос"
;
;
;
1
2
3
4
5
6
7
1 - службовий код ("*");
2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);
3 - код за ЄДРПОУ платника, за якого здійснюється сплата (підприємство "Космос", що має код за ЄДРПОУ 30110239);
4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 - не заповнюється;
6 - не заповнюється;
7 - не заповнюється;
 
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ.
У разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов'язання (код виду сплати 101).
У разі наявності у платника податків / платника єдиного внеску податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі "Призначення платежу" розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.

З ювілеєм18.12.2015Шановні працівники Управління ПФУ у м.Артемівську та Артемівському районі!!! Щиро вітаємо Вас з 25-річним ювілеєм утворення ПФУ!!! Дякуємо за плідну працю на протязі цих років. Ваше вміння, працелюбність, любов до людей відкликаються глибокою повагою до вас!!! Зичимо здоровя, наснаги, любові та миру!!! З повагою, коллектив АртемовскоїОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області

Про справляння земельного податку    (14.12.15)
 
3 01 січня 2015 року плата за землю - це місцевий податок, який є однією із складових податку на майно.
Місцеві податки і збори встановлюються рішеннями, які в межах повноважень приймають сільські, селищні та міські ради. Встановлення місцевих податків і зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі - Кодекс).
При  цьому за відсутності рішення місцевої ради  про встановлення місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням мінімальних ставок, а плата за землю - із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (п.12.3  ст. 12  Кодексу).
Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розтошовані за межами населенних пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
 
Рішення місцевої ради оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування ставок податків та пільг. Копія прийнятого рішення надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів. Гранічним терміном надання щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного відповідно до Кодексу є 25 грудня року, що передує звітному.
Відповідно до п.287.1 ст. 287 Кодексу власники землі  та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI„Про Державний земельний кадастр".
Дані Державного земельного кадастру згідно з п.286.1 ст. 286 Кодексу є підставою для нарахування земельного податку.
Суб'єктам господарювання, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації такого права.
 
16 грудня 2015 року останній день подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2016 року
        Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання може здійснити лише один раз протягом календарного року. Такий перехід може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені для відповідних груп платників єдиного податку в п. 291.4 ПКУ.
      Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 N 1675.
 
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), яким визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці. Зазначені платники є страхувальниками для застрахованих осіб, які в них працюють.
Згідно з пунктами 1 та 4 частини другої статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (частина п'ята статті 9 Закону №2464).
Разом з тим єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка (частина сьома статті 9 Закону №2464).
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (частина восьма статті 9 Закону №2464).
Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями зі сплати єдиного внеску зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
 
Щодо порядку застосування контролюючими органами штрафних санкцій за порушення граничних термінів
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу — платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
При цьому порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, встановлених статтею 201 ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірах, визначених статтею 1201 ПКУ.
Враховуючи викладене, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ПКУ, до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації, та незалежно від причин, які призвели до порушення термінів.
 
Після "обнуління" показників формули реєстраційна сума не перераховується в зв'язку з уточненням показників звітності.
У зв'язку з прийняттям Закону України від 16 липня 2015 року N 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643), який набрав чинності 29.07.2015, внесено зміни до порядку обрахунку показників формули, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), зокрема передбачено, що формула (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, на початок третього робочого дня після набрання чинності Законом N 643 "обнуляється", за винятком окремих складових вказаної формули (сума податку за виданими і отриманими податковими накладними та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), що були сформовані починаючи з 01.07.2015.
Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ встановлено, що значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року.
На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ після "обнуління" показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі в зв'язку з уточненням показників такої звітності. (Лист ДФС України від 21.10.2015 р. N 22210/6/99-99-19-03-02-15). 
 
На Донеччині у судовому порядку повернуто державі
більш ніж 33 млн.грн.
 
З початку року порушено провадження в судах по1883 справах, де однією зі сторін виступали органи ДФС у Донецькій області, на загальну суму понад 1 млн.грн. Із розглянутих справ на користь держави вирішено 1324 судових справи, або майже 70,3%,  на суму 455,7 млн.грн. та на користь платників – 56 справ  на суму 16,9 млн. грн.
Упродовж  зазначеного періоду за позовами платників податків до органів ДФС на розгляді знаходилось 477 справ на суму 451,9млн. грн. З них цього року на користь держави вирішено 56 судових справ на суму 25,5 млн.грн. та на користь платників – 53 справи на суму 14,3 млн.грн.
За позовами органів ДФС до платників податків у судах на розгляді знаходилось1375 справ на суму 551,2 млн. грн. З них вирішено: 1265 справ на користь органів ДФС на суму 430 млн. грн. та на користь платників – 2 справи на суму 3,91 тис.грн.
Всього в бюджет за січень – листопад 2015 року надійшло 33,4 млн. грн.(з урахуванням того, що в даний час неможливо стягнути суми заборгованості до бюджету з підприємств, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території).

 Електронний сервіс «Управління ЕЦП» працює в штатному режимі

 
Додатковий електронний сервіс для платників податків «Управління електронними цифровими підписами» працює в штатному режимі.
Сервіс створений для керівників підприємств, установ та організацій, які надають своїм працівникам право підпису податкових документів, а також право на тимчасове виконання обов’язків директора чи бухгалтера.
Керівник має можливість подати інформацію та сертифікати відкритих ключів ЕЦП осіб, яким надано відповідні повноваження. Таке Повідомлення (код форми J(F)1391102) надсилається в електронному вигляді до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності».
Звертаємо увагу, що сформоване Повідомлення керівник обов’язково підписує своїм електронним цифровим підписом, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника.
Після отримання Повідомлення ДФС приймає податкові документи, підписані уповноваженими особами, у порядку, визначеному законодавством.
Звертаємо увагу, що керівник самостійно встановлює строк дії наданих повноважень шляхом керування ЕЦП. Для цього при оформленні ЕЦП для уповноваженої особи у заявці на формування посиленого сертифіката підписувача ЕЦП зазначається строк чинності ЕЦП, який має відповідати періоду виконання особою повноважень. 
 
Про умови, за яких фізична особа - підприємець платник єдиного податку може самостійно (добровільно) перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп
Державна фіскальна служба України нагадує, що за умови дотримання фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку вимог, встановлених Податковим кодексом України для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Такий порядок встановлено підпунктом 298.1.5 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.
 
Змінено вартісний критерій основних засобів
 
 У вересні 2015 р. змінено вартісний критерій для визнання активів основними засобами. Чи потрібно виключати такі активи зі складу основних засобів для нарахування податкової амортизації?
Законом України від 17.07.2015 р. № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» внесено зміни до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс), якими змінено граничну вартість матеріальних активів, що можуть бути віднесені до cкладу основних засобів (далі — ОЗ) для цілей податкового обліку.
Так, починаючи з 01.09.2015 р. до складу ОЗ може бути віднесено матеріальні активи, призначені для використання в господарській діяльності, з терміном корисного використання більше одного року з дати введення в експлуатацію та вартістю, яка перевищує 6000 грн.
Слід зазначити, що закон не має зворотної сили, тому всі матеріальні активи, первісна вартість яких є меншою ніж 6000 грн., віднесені до 01.09.2015 р. до ОЗ згідно з вартісними обмеженнями на дату їх придбання (введення в експлуатацію), не потребують виключення зі складу ОЗ. Для цілей податкового обліку та нарахування амортизації такі активи залишаються у складі ОЗ до повної їх амортизації, тобто досягнення залишкової вартості на рівні ліквідаційної. 
 
Збитки та щомісячні авансові внески
 
Підприємство — платник щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за підсумками дев’яти місяців 2015 р. отримало збитки. З якого періоду можна не сплачувати авансові внески і як чинити, якщо за підсумками 2015 р. фінансовий результат до оподаткування також збитковий? 
Змінами, внесеними Законом України від 17.07.2015 р. № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі — Закон № 652) до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу, встановлено, що платник податку, який за підсумками I кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за I квартал (півріччя, три квартали) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками I кварталу — з червня — грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя — з вересня — грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали — з грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання такий платник визначає на підставі поданих податкових декларацій.
Проте оскільки Закон № 652 набрав чинності з 13.08.2015 р., збитковий платник авансових внесків скористатися правом на подання податкової декларації міг лише за підсумками дев’яти місяців 2015 р.
 
Таким чином, сплату авансових внесків такий платник припиняє з грудня 2015 р. та не сплачує їх протягом січня — травня 2016 р. Якщо такий платник отримає збитки і за підсумками 2015 р. (при обсязі річного доходу більше 20 млн. грн.), то за відсутності базового показника для нарахування щомісячних авансових внесків він авансових внесків не нараховує.
При цьому якщо такий платник за підсумками I кварталу (2016 р.) отримає прибуток, він має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток.
Тобто у разі отримання прибутку за І квартал 2016 р. такий платник має з першого півріччя декларувати та сплачувати податкові зобов’язання з податку на прибуток. 
 
 Сплата податку на прибуток малими підприємствами
 
Як підприємство, яке за підсумками 2015 р. матиме дохід, що не перевищує 20 млн. грн., повинно визначати податкові зобов’язання з податку на прибуток? 
Правила визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначено в пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу. Відповідно до цієї норми платники податку на прибуток поділяються на дві категорії залежно від їх річного доходу.
До платників податку на прибуток з малими доходами належать платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн. Такі платники можуть визначати об’єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень Податкового кодексу.
Рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на різниці приймається платниками самостійно. Про прийняте рішення слід зазначити в декларації з податку на прибуток. Тобто такі платники подають один раз на рік декларацію з податку на прибуток, у якій сума податку обчислюється на підставі бухгалтерського прибутку, що оподатковується за ставкою 18% без коригувань на податкові різниці, крім збитків попередніх років.
 
Проте у разі якщо за підсумками наступного звітного року дохід такого платника перевищить 20 млн. грн., такий платник автоматично переходить до категорії платників, які зобов’язані здійснювати коригування об’єкта оподаткування на усі податкові різниці в загальному порядку.
До  річного доходу від  будь-якої діяльності, визначеного за  правилами бухгалтерського обліку, включаються дохід (виручка) від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні та фінансові доходи. 
 
Операції з пов’язаними особами — резидентами
 
Підприємство здійснює операції з пов’язаною особою — резидентом, обсяг яких за рік перевищує 5 млн. грн. Чи підпадають такі операції під визначення контрольованих? 
Підпунктом  39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу визначено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами; зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів.
Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими також є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яку включено до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу), тобто на території низькоподаткових юрисдикцій.
Отже, господарські операції з пов’язаними особами — резидентами не підпадають під визначення контрольованих незалежно від їх обсягів. 
 
 Амортизація свердловин
 
Податковий облік витрат на спорудження газових свердловин до 01.01.2015 р. мав певні особливості. Як амортизувати свердловини починаючи з 01.01.2015 р.? 
До 01.01.2015 р. витрати на спорудження будь-яких свердловин, що використовувалися для розробки нафтових та газових родовищ, понесені з моменту їх зарахування до експлуатаційного фонду, підлягали амортизації відповідно до п. 148.5 ст. 148 Податкового кодексу.
Однак після 01.01.2015 р. діють нові правила оподаткування податком на прибуток. Об’єктом оподаткування із зазначеної дати є прибуток, який визначається за правилами бухгалтерського обліку, тобто фінансовий результат з його подальшим коригуванням на податкові різниці.
Це означає, що порядок відображення в обліку окремих операцій залежить від того, чи проводить підприємство коригування визначеного у фінансовій звітності фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу.
Статтею 138 цього Кодексу передбачено такі коригування фінансового результату до оподаткування, пов’язані з амортизацією необоротних активів: збільшення на суму амортизації ОЗ і нематеріальних активів, нараховану згідно з ПБО або МСФЗ; зменшення на суму амортизації ОЗ і нематеріальних активів, розраховану відповідно до п. 138.3 цієї статті.
Тобто при коригуванні фінансового результату до оподаткування виключається бухгалтерська амортизація та включається податкова, яка розраховується за правилами, встановленими п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу.
При цьому згідно з п. 11 підрозділу 4 цього Кодексу для цілей розрахунку амортизації балансова вартість ОЗ станом на 01.01.2015 р. має дорівнювати балансовій вартості таких активів, визначеній станом на 31.12.2014 р. відповідно до статей 144 — 146 та 148 зазначеного Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2015 р.
Таким чином, для цілей нарахування амортизації свердловин у 2015 р. враховується їх балансова вартість, що склалася за даними податкового обліку на кінець 2014 р. 
 
Залік податку на майно у рахунок сплати податку на прибуток 
 
Сплачений податок на майно дозволено заліковувати у зменшення зобов’язань з податку на прибуток. Як реалізувати це право на практиці? 
Відповідно до положень пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності згідно з національними положеннями ПБО або МСФЗ, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III зазначеного Кодексу.
Крім того, згідно з п. 137.5 ст. 137 цього Кодексу податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) відповідно до розділу XII зазначеного Кодексу щодо об’єктів нежитлової нерухомості.
Тобто платникам податку надано право зменшувати зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого та сплаченого податку на майно з урахуванням особливостей його сплати (включаючи авансовий внесок з податку на майно, що сплачується за ІV квартал поточного року до 30 січня наступного за звітним року).
Отже, для реалізації цього права на практиці сума нарахованого та сплаченого податку на майно відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» до декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897. 
 
Поворотну фінансову допомогу не повернено: чи нараховувати умовні відсотки 
 
У підприємства обліковується неповернута поворотна фінансова допомога, отримана у 2013 р. Умовні відсотки за користування такою допомогою у 2014 р. було нараховано та враховано у складі доходів. У 2015 р. повернення цієї допомоги не планується. Чи потрібно нараховувати умовні відсотки за підсумками 2015 р.? 
Відповідно до правил оподаткування податком на прибуток, що діяли до 01.01.2015 р., при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток до складу доходів включались умовні відсотки, нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, якщо така допомога отримана від платника податку на прибуток на загальних умовах та залишилася неповернутою до кінця цього періоду.
Умовні проценти нараховувались у розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожен день фактичного її використання.
Починаючи з 01.01.2015 р., за новими правилами, встановленими розділом III Податкового кодексу, порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності. Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з національними ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ цього Кодексу.
Отже, оскільки правила бухгалтерського обліку не передбачають нарахування умовних відсотків за використання поворотної фінансової допомоги, для цілей оподаткування податком на прибуток такі умовні відсотки починаючи з 01.01.2015 р. не нараховуються.
Лист ДФС України від 24.11.2015 р. № 24986/6/99-99-19-03-02-15
 

В Краматорську податківцівикрили підприємства, якікористувалисяпослугами«конвертаційного» центру     (10.12.15)
 
У Краматорську співробітники податкової міліції ГУ ДФС в Донецькій області викрили два підприємства-вигодонабувача конвертаційного центру.
Встановлено, що посадові особи компанії розробили і надали комунальному підприємству документацію з проведення ремонтних робіт із завищеною витратною частиною.
Це дозволило їм заволодіти коштами підприємства у розмірі більше 313 тисяч гривень, які вони отримали на банківський рахунок і перевели в готівку за допомогою конвертаційного центру.
Крім того, керівники ще одного підприємства безпідставно включили до валових витрат вартість робіт з проектування ремонту будівель. Підприємство, яке нібито розробило проекти, входило до складу «конвертаційного» центру. Таким чином, зловмисники заволоділи більш ніж 150 тисячами гривень бюджетних коштів. У подальшому вказані кошти з метою переведення в готівку були перераховані на рахунок фіктивного підприємства.
            Відомості про вчинення кримінального злочину за ч. 4 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем) внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 
На Донеччині у судовому порядку повернуто державі
більш ніж 33 млн.грн.
 
З початку року порушено провадження в судах по1883 справах, де однією зі сторін виступали органи ДФС у Донецькій області, на загальну суму понад                       1 млн.грн. Із розглянутих справ на користь держави вирішено 1324 судових справи, або майже 70,3%,  на суму 455,7 млн.грн. та на користь платників – 56 справ  на суму 16,9 млн. грн.
Упродовж  зазначеного періоду за позовами платників податків до органів ДФС на розгляді знаходилось 477 справ на суму 451,9млн. грн. З них цього року на користь держави вирішено 56 судових справ на суму 25,5 млн.грн. та на користь платників – 53 справи на суму 14,3 млн.грн.
За позовами органів ДФС до платників податків у судах на розгляді знаходилось1375 справ на суму 551,2 млн. грн. З них вирішено: 1265 справ на користь органів ДФС на суму 430 млн. грн. та на користь платників – 2 справи на суму 3,91 тис.грн.
Всього в бюджет за січень – листопад 2015 року надійшло 33,4 млн. грн.(з урахуванням того, що в даний час неможливо стягнути суми заборгованості до бюджету з підприємств, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території).
Працівниками ГУ ДФС у Донецькій області
 
вилучено  тютюнових виробів на суму майже 2 млн. грн.
 
Слідчо-оперативними підрозділами Головного управління ДФС у Донецькій області в рамках операцій «Акциз-2015» та «Рубіж» продовжено посилену боротьбу з нелегальним виробництвом та обігом підакцизних товарів. Дії співробітників направлені на постійний моніторинг ринку товарів даної групи та запобігання розповсюдження фальсифікату.
Так, при проведенні оперативних заходів співробітниками спецпідрозділу ДФС України «Фантом» спільно з оперативним управлінням податкової міліції Донецької області та оперативним підрозділом Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України перекрито канал розповсюдження на території міста Маріуполь тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразку торгівельних марок Російської Федерації, Беларусі та інших країн: «ARMADA», «Наша марка», «Донской Табак», «CREDO», «Raquel», «LD», «Magna», «BusinessClass» та ін.
За результатами проведених обшуків торгівельних та складських приміщень в рамках кримінального провадження виявлено та вилучено понад 110 тис. пачок тютюнових виробів на суму майже 2 млн. гривень та готівкові кошти отримані від незаконної реалізаціїпідакцизної продукції на загальну суму774 тис. гривень, 23071 доларів США та 276150 рублів РФ.
На даний час проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення.
   Робота в даномунапрямку триває.
 
 
 Податківцями  Донецької області викрито схему
 
нелегального постачання товарів на суму більш ніж 12 млн. грн.
 
Співробітники оперативного управління ДФС у Донецькій області спільно із співробітниками Донецькою митницею ДФС в рамках проведення операції «Рубіж – 2015» викрили схему нелегального постачання продуктів харчування в «ДНР» на суму більш ніж 12 млн. грн.
Так, посадові особи підприємства, яке є платником податків у Донецькій області, в період 2015 року здійснювали нелегальний ввіз продуктів харчування з Російської Федерації на тимчасово не підконтрольну територію Донецької області,але не відображали імпортні операції в податковій звітності. 
Продукти харчування ввозились без належного митного оформлення та відповідної сплати податків та обов’язкових платежів, в результаті чого бюджет України недоотримав більш ніж 3,6 млн. грн. Разом з цім посадові особи підприємства при ввозі продуктів харчування на тимчасово не підконтрольну територію здійснювали платежі до бюджету так званої «ДНР». Гроші, які надходили таким чином до керівництва «ДНР» в подальшому використовувались для здійснення терористичної діяльності.
За вказаними фактами розпочато кримінальне провадження за             ч.3 ст. 212 КК України  (умисне ухилення від сплати податків) та                    ч. 2 ст. 258-5 КК України (фінансування тероризму).
Досудове слідство триває.
 
Про подання декларації про майновий стан та
доходи новоствореною ФОП за період від дати
державної реєстрації до моменту подання заяви
про обрання спрощеної системи оподаткування
 
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі – податкова декларація).
Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємця.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Отже, якщо новостворена фізична особа – підприємець перейшла на спрощену системи оподаткування у місяці або кварталі, в якому здійснена процедура державної реєстрації як суб’єкта господарювання, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування. 

Повідомлення щодо набрання чинності наказом Міністерства фінансів України
Державна фіскальна служба України повідомляє про набрання чинності 25 листопада 2015 року наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 «Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503 (далі –  Порядок) та опублікованим 25.09.2015 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 74.
Порядок розроблено з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 квітня 2015 року № 344-VIIІ «Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу» та забезпечення реалізації норм статі 69 розділу ІІ Податкового кодексу України.
У зв’язку із набранням чинності цим Порядком Державною фіскальною службою України внесено зміни до функціонуючого програмного забезпечення Єдиного вікна подання електронної звітності в частині обміну інформацією в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку між ДФС України та фінансовими установами.
У разі надходження файла повідомлень, який містить повідомлення про відкриття рахунка платника податків у фінансовій установі, прийняте ДФС до оброблення, надається відповідь у вигляді пакета файлів (ZIP-архів), що містить файл-відповідь та квитанцію про приймання до оброблення файла повідомлень.
З 25 листопада 2015 року втрачає чинність Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2013 № 853 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.01.2014 за № 121/24898.
 
До уваги платників податків!
Доопрацьовано електронний сервіс «Реєстрація договорів про визнання електронних документів»
 
Для покращення сервісного обслуговування платників при поданні податкових документів в електронній формі Державною фіскальною службою України доопрацьовано електронний сервіс «Реєстрація договорів про визнання електронних документів».
Договір про визнання електронних документів укладається відповідно до положень Порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, яка надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 16.04.2008 за № 320/15011.
ДФС спрощено процес укладання Договорів про визнання електронних документів з територіальними органами ДФС, а саме, починаючи з 25 листопада 2015 року, платником податків укладається один Договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку. До Договору додаються посилені сертифікати відкритих ключів. Для формування та подання Договору розроблено нову форму (код форми J1391004).
Додатково інформуємо про запровадження нового електронного сервісу управління ЕЦП.
Такий сервіс надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб та самостійно визначити термін, на який відповідальній особі надається право підпису податкових документів (в межах строку дії сертифікату такої відповідальної особи). Також в повідомленні може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера.
Для формування та подання платниками інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді до Єдиного вікна подання електронної звітності розроблено нову форму Повідомлення (код форми J1391102).
До Повідомлення додаються сертифікати відповідальних осіб, зазначених у Повідомленні, та таке Повідомлення підписується ЕЦП цих відповідальних осіб.
Звертаємо увагу, що сформоване Повідомлення обов’язково підписується керівником електронним цифровим підписом, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.
 
З початку 2015 року ДФС виявлено понад 82 тис. нелегальних найманих працівників
Протягом січня – жовтня 2015 року ДФС було виявлено понад 82 тис. найманих осіб, які працювали без укладання трудових угод з роботодавцями. Вони сплатили до бюджету понад 15 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 35 млн. грн. єдиного внеску.
Ще понад 33 тис. громадян, які працювали без реєстрації, офіційно зареєструвалися підприємцями та сплатили до бюджету понад 15 млн. грн. податків.
Крім того, завдяки спільним заходам ДФС та органів місцевої влади, у поточному році рівень виплати заробітної плати своїм працівникам підвищили 14 тис. суб’єктів господарювання. Бюджет додатково отримав 21,3 млн. грн.
Загалом, з початку року під час перевірок на дотримання трудового законодавства порушення фіксувалися у 58 відс. суб’єктів господарювання. До бюджету донараховано понад 574 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій.
 
До якого контролюючого органу необхідно подавати заяву ФОП про відмову від спрощеної системи оподаткування
Відповідно до ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Формою заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування», передбачено і відмову від спрощеної системи оподаткування із зазначенням причин відмови від неї.
Згідно з вищезазначеною  статтею  ПКУ заява про відмову від спрощеної систему оподаткування фізичною особою – підприємцем подається до контролюючого органу в один з таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Отже, заява про відмову від спрощеної системи оподаткування фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку подається в один із способів, зазначених у п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, до територіального органу державної фіскальної служби за місцем податкової адреси платника податків – фізичної особи.
 
Подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування поштою
Якою датою вважається дата подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування на третій групі (без ПДВ), якщо таку заяву було надіслано поштою з повідомленням про вручення: дата надсилання, що відображається на повідомленні про вручення, чи дата отримання контролюючим органом?

Відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця згідно із Законом України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
Відповідно до пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Отже, при надсиланні заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення датою подання заяви вважається дата відправлення, що відображається на повідомленні про вручення та на описі.
 
Щодо порядку реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, у тому числі з датою складання до 01.02.2015
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунків коригування до податкових накладних, у тому числі з датою складання до 01.02.2015, та повідомляє.
Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість”, який набрав чинність 29.07.2015, змінено зокрема норми Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які визначають порядок реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Таким чином, розрахунок коригування, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, складений до податкової накладної (у тому числі з датою складання до 01.02.2015), на покупця – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, починаючи з 29.07.2015, отримувачем (покупцем) таких товарів/послуг.
(Лист ДФС України від 16.11.2015 р. № 24356/6/99-99-19-03-02-15)
 
 
Щодо термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу за загальним правилом реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
В той же час пунктом 39 підрозділу 2 розділу XX Кодексу продовжено термін реєстрації в ЄРПН податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року (включно).
Для таких податкових накладних встановлюються такі строки реєстрації:
складені з 1 по 15 день (включно) місяця у період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року, підлягають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;
складені з 16 по останній день (включно) місяця у період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних (п.21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957).
Отже, терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначені пунктом 39 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, застосовуються і до реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування.
(Лист ДФС України від 16.11.2015 р. № 24356/6/99-99-19-03-02-15)
 
Щодо звітного періоду, в якому платник податку має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ у випадку порушення отримувачем встановлених термінів реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу у випадку зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, розрахунок коригування, складений постачальником, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг. При цьому постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Враховуючи те, що термін реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування обмежений 180 календарними днями з дати їх складання, то постачальник у випадку зменшення суми компенсації на його користь має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації отримувачем в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, але не пізніше ніж 365 календарних днів з дати його складання.
(Лист ДФС України від 16.11.2015 р. № 24356/6/99-99-19-03-02-15)
 
Використання води для потреб рибництва
Протягом II кварталу 2015 р. вода з орендованого ставка зникла. Чи слід сплачувати за воду, якої немає?

Пунктом 255.1 ст. 255 Податкового кодексу встановлено, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які, зокрема, використовують воду для потреб рибництва.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва згідно з пп. 255.3.2 п. 255.3 цієї статті є фактичний обсяг води, необхідний для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Відповідно до пп. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 Податкового кодексу рентна плата за спеціальне використання води не справляється, зокрема, за воду, що забирається для забезпечення випуску малька цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти, та за морську воду, крім води з лиманів.
Обчислення рентної плати за спеціальне використання води для потреб рибництва здійснюється виходячи з фактичного обсягу води, необхідного для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, пов’язаного із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (пп. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 цього Кодексу).
Таким чином, у разі якщо вода з орендованого ставка зникла, а суб’єктом господарювання не здійснювалося поповнення водного об’єкта, у такому випадку об’єкт оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва відсутній.
 
Оподаткування доходів новоствореної фізичної особи — підприємця
Як оподатковуються доходи новоствореної фізичної особи — підприємця, отримані в період від дати державної реєстрації (08.10.2015 р.) до переходу на спрощену систему оподаткування (01.11.2015 р.)?

Відповідно до пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Отже, новостворена фізична особа — підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, а доходи, отримані у цьому періоді, включаються до податкової декларації платника єдиного податку. Форму декларації платника єдиного податку затверджено наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578. Декларація платника єдиного податку подається у строки, встановлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.
У період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування вважається, що фізична особа — підприємець здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.
Доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах відповідно до ст. 177 Податкового кодексу. Згідно з п. 177.5 цієї статті фізичні особи — підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду.
Форма декларації про майновий стан і доходи встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує виконання та реалізує державну податкову і митну політику (далі — податкова декларація).
Новостворені фізичні особи — підприємці подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, у якому розпочато таку діяльність, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу).
Вперше зареєстровані підприємці зазначають також у податковій декларації інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємця.
Отже, доходи, отримані новоствореною фізичною особою — підприємцем за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування, включаються до податкової декларації та оподатковуються відповідно до ст. 177 Податкового кодексу.
 
Донеччина: припинено діяльність міжрегіонального «конвертаційного центру» з обігом понад 200 млн.грн.
Співробітниками податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби Донецької області сумісно з Головним відділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ та Прокуратурою Донецької області припинено діяльність міжрегіонального «конвертаційного центру», який на протязі 2015р. надав послуги підприємствам реального сектору економіки, переважно зернотрейдерам Київської, Донецької, Кіровоградської, Миколаївської та Вінницької областей, із пособництва в ухиленні від сплати податків на загальну суму понад 30 млн.грн. До складу виявленої злочинної групи входило 7 активних співучасників, якими до протиправної діяльності залучено 14 підставних осіб, на ім’я яких зареєстровано 27 суб’єкти господарської діяльності з ознаками «фіктивності».
Загальний обсяг проконвертованих грошових коштів за останні три місяця 2015 року склав понад 200 млн. грн.
Проведено санкціоновані обшуки за адресами розташування  офісних приміщень, проживання учасників злочинної групи. Під час обшуків вилучено печатки 28 підприємств, значна кількість грошових коштів у іноземній та національній валюті, велика кількість банківських карток, за допомогою яких безготівкові грошові кошти конвертувались у готівкові та інші докази, що свідчать про протиправну діяльність.
Слідство триває.
 
Донеччина: попереджено протиправне отримання ПДВ на суму майже 65 млн. грн.
Податковою міліцією Донецької області з початку року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальні провадження за фактами незаконного відшкодування ПДВ на суму майже 65 млн. грн.
Так, у кінці вересня 2015 року співробітниками ДФС у Донецькій області викрито незаконні спроби отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.  У ході проведених заходів у відношенні підприємства-експортера органічних розчинників, встановлено факти неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, оформлених за реквізитами фіктивних суб’єктів господарювання з метою отримати відшкодування ПДВ з бюджету України. Завдяки діям податківців попереджено незаконне бюджетне відшкодування ПДВ на суму майже  6 млн. грн.
За даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження та на теперішній час здійснюються слідчі дії щодо притягнення винних до відповідальності.
 
Податковою міліцією Донецької області вилучено понад 76 тонн пально-мастильних матеріалів
Працівниками податкової міліції Донецької області  в рамках операції «Рубіж 2015» та «Нафтопродукт 2015» до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення та розпочато кримінальне провадження  за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, за фактом збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів (автомобільного палива, яке згідно експертних досліджень не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 та відповідних технологічних регламентів) службовими особами одного з підприємств м. Маріуполя.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що  в період 2015 року посадовими особами вказаного підприємства м. Маріуполя здійснювалось придбання бензину невідомого походження на території тимчасово непідконтрольній Україні, з наступним перетином лінії розмежування поза межами КПВВ. Оформлення ПММ здійснювалось при використанні документів СГД – «транзитерів», що зареєстровані у м. Києві.
На підставі ухвал суду проведено  обшуки на АЗС з яких проводилась реалізація автомобільного палива.
За результатами проведених слідчо – оперативних заходів  виявлено та вилучено  пально-мастильних матеріалів загальною вагою 76,6 тонн на суму 1,4 млн.грн.
В ході проведення обшуків відібрані контрольні зразки ПММ для подальшого проведення експертного дослідження.
 
До уваги суб’єктів господарювання, які перевозять товари до/з неконтрольованої території
 Довідкова інформація з питань оформлення заяв на внесення до переліків суб’єктів підприємницької діяльності та груп товарів на перевезення до неконтрольованої території (з неконтрольованої території) залізничним транспортом надається за телефонами +380663380880, +380444651326, +380444651327.

До питання включення до складу податкового кредиту податкової накладної, яка не була до нього включена в податковому періоді її складання/реєстрації
Належним чином складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку на додану вартість в розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.
Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Слід зауважити, що з урахуванням змін, внесених до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, з 29.07.2015 діє норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 101.16 категорії 101 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Крім того, більш детальна інформація міститься у листі ДФС від 07.08.2015 № 29163/7/99-99-19-03-02-17 "Про зміни в порядку складання та реєстрації податкових накладних", з яким також можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63867.html).
 
Щодо порядку оподаткування податком
 
на додану вартість операції з перерахування коштів
у вигляді гарантійного внеску за договором оренди
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі статтею 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
 
Операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість (підпункт 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ). Таким чином, передача майна в оренду, а також повернення такого майна його власнику не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Враховуючи викладене, якщо умовами договору оренди передбачено, що кошти у вигляді гарантійних платежів (внесків) зараховуються в оплату лізингових (орендних) платежів, то ця сума гарантійних платежів (внесків) збільшує базу оподаткування податком на додану вартість у орендодавця. При цьому податкові зобов'язання у орендодавця та податковий кредит у орендаря визначаються на дату, визначену пунктом 187.1 статті 187 та пунктом 198.2 статті 198 ПКУ відповідно.
Якщо ж умовами договору оренди передбачено, що гарантійні платежі (внески) виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань та підлягають поверненню орендарю в кінці терміну дії договору, то ця сума гарантійних платежів (внесків) не збільшує базу оподаткування у орендодавця. Податкові зобов'язання орендодавцем та податковий кредит орендарем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу не визначаються.
При цьому у разі зміни в процесі виконання договору оренди напряму використання отриманого раніше гарантійного платежу (внеску), який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань за договором, а потім спрямовується в рахунок оплати лізингових (орендних) платежів, що має бути обумовлено додатковою угодою до договору, на дату зміни напряму використання гарантійного платежу (внеску) (дата укладення додаткової угоди до договору) орендодавець повинен нарахувати податкові зобов'язання на суму отриманих гарантійних платежів (внесків), а орендар на зазначену дату матиме право на формування податкового кредиту, за умови реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та виконання інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ.
(Лист ДФСУ від 28.10.15 №22839/6/99-99-19-03-02-15)
 
Анулювання реєстрації платником ПДВ
 
Яким чином платник, реєстрацію платником ПДВ якого анульовано, має визначити податкові зобов’язання з умовного постачання товарів та необоротних активів?

Відповідно до п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Пунктом 184.7 цієї статті встановлено, що у разі якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких було включено до складу податкового кредиту, не було використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Таким чином, платник у разі анулювання його реєстрації платником ПДВ має оформити не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду умовний продаж однією зведеною податковою накладною та визначити податкові зобов’язання по товарах/послугах, необоротних активах, суми податку щодо яких було включено до складу податкового кредиту, що не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.
Останнім звітним (податковим) періодом для платника податку, реєстрація якого анулюється, є період, який розпочинається з першого дня календарного місяця (кварталу для платників, що подають звітність щокварталу), в якому анулюється податкова реєстрація особи, та закінчується днем такого анулювання (пп. «б» п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу).
Платник, реєстрація платника ПДВ якого анулюється, має подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період з урахуванням граничного терміну, а саме: протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ, якщо звітним періодом для такого платника було визначено календарний місяць, або 40 календарних днів, якщо звітним періодом було визначено квартал.
 
Подання декларації новоствореним ФОП
 
Чи повинна подавати податкову декларацію про майновий стан та доходи новостворена фізична особа — підприємець за період від дати державної реєстрації до моменту подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування за ставками, встановленими для першої або другої групи?

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи — підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Форму декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом Міндоходів України від 11.12.2013 р. № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі — податкова декларація).
Фізичні особи — підприємці, зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність. Уперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан і доходи на дату державної реєстрації підприємця.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі у разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Отже, якщо новостворена фізична особа — підприємець перейшла на спрощену систему оподаткування у місяці або кварталі, в якому здійснено процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання, то така особа має подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.
 
ДОВІДКОВО
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація(пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу).
 
Податковою міліцією Донецької області  
вилучено нафтопродуктів на 1,5 млн. гривень
 
Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Донецькій області в рамках операції «Нафтопродукт-2015»  з початку травня п.р. вилучено з незаконного обігу паливно-мастильних матеріалів  у кількості 71 тонни на загальну суму 1,5 млн. грн., внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 кримінальних провадженнь за ч. 3 ст. 212 КК України, складено 4 адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ГУ ДФС у Донецькій області нагадує, що у випадку виявлення фактів реалізації у торговельній мережі (автозаправні станції) неякісних та контрафактних паливно-мастильних матеріалів, скрапленого газу, в т.ч. виготовлених на виробничих потужностях легальних нафтопереробних заводів слід повідомити до чергової частини податкової міліції за телефоном (0629) 58-20-96 або у письмовій формі відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
 
Утворено Університет Державної фіскальної служби України
За пропозицією ДФС та Міністерства освіти і науки утворено Університет державної фіскальної служби України. Відповідне  розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 1184-р опубліковано на Урядовому порталі.
Університет створюється шляхом злиття Національного університету державної податкової служби України, Державного науково-дослідного інституту митної справи, Науково-дослідного інституту фінансового права.
Новоутворенний ВУЗ переходить до сфери управління ДФС. Подальша реорганізація зазначених установ і закладу здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених ДФС.
Згідно з розпорядженням ДФС має протягом двомісячного строку затвердити статут, структуру та штатний розпис новоутвореного вищого навчального закладу та здійснити необхідні заходи для його матеріально-технічного та кадрового забезпечення.
Студенти Національного університету державної податкової служби України продовжують навчання в Університеті ДФС.
 
У 2015 році до бюджету сплачено 392 млн. грн. транспортного податку
З початку поточного року до бюджету надійшло 392 млн. грн. транспортного податку, що перевищує заплановані показники на 7,6 відс.
Зокрема, у жовтні платники сплатили 48,8 млн. грн. цього податку.
Нагадаємо, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.
Транспортний податок сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
 
Роман Насіров: Податкова реформа має запрацювати в грудні 2015 року
Нинішня податкова система не відповідає тому стану економіки, який є на сьогоднішній день, і нам треба разом працювати над тим, щоб реформа дала саме конструктивні зміни. Про це заявив під час відкриття другої частини Х з’їзду АППУ Голова ДФС Роман Насіров.
«Зараз дуже важливий час для нашого бізнесу, для всієї економіки. Тому ми маємо об’єднати наші зусилля, щоб зробити роботу фіскальної служби прозорою, створивши справжню сервісну службу. У нас є підписаний меморандум з АППУ, але зараз вже треба переходити до більш рішучих кроків, сідати разом за стіл перемовин і почати працювати в реальному режимі часу. Податкова реформа для бізнесу має стартувати в грудні 2015 року!», - заявив Роман Насіров.
Ще одним напрямом роботи для себе в ДФС вбачають перегляд умов роботи бізнесу. З тією ситуацією, яка є в економіці країни, в службі вважають за потрібне або взагалі відмовитись від авансової сплати податку на прибуток, або перейти на трьохмісячний режим контролю. Крім того, керівництво ДФС вважає, що новий Податковий кодекс має чітко закріпити умови роботи для бізнесу на 2-4 роки, чи в крайньому випадку ввести мораторій на зміни.
 
Сформовано нові технологічні сертифікати СМР - серверу
У зв’язку з проведенням аварійно-відновлювальних робіт та переналаштуванням обладнання Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС сформовано нові технологічні сертифікати CMP-серверу. Їх необхідно додати до файлового сховища та здійснити переналаштування програмного забезпечення, що використовується для підписання електронних документів.
Завантажити нові технологічні сертифікати CMP-серверу можна за цим посиланням.
Завантажити повний перелік актуальних технологічних сертифікатів АЦСК ІДД ДФС можна у розділі «Сертифікати АЦСК» офіційного інформаційного ресурсу.
 
Відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв, на придбання яких відсутні супровідні документи (видаткові та товарно-транспортні накладні)
Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.
До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Крім того незабезпечення платником податків зберігання первинних документів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень (ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень).
Слід зауважити, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення адміністративного штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
 
Окружна виборча комісія є податковим агентом і має утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір
З метою контролю за оподаткуванням та забезпечення своєчасного та повного надходження податків і зборів до бюджетів Державна фіскальна служба України повідомляє, що окружна виборча комісія є юридичною особою та комісією вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій в межах відповідного територіального виборчого округу з питань виборів депутатів. Дільнична виборча комісія не є юридичною особою.
Окружна виборча комісія, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (заробітну плату) фізичній особі, відповідно до норм Податкового кодексу України, є податковим агентом і має утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від суми такого доходу за рахунок такої особи та перерахувати його до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу.
Крім того, як податковий агент, окружна виборча комісія повинна подати до органу державної податкової служби податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.01.14 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.14 за № 111/26556.
 
 
 
Ввезення продуктів харчування для власного споживання
 
 
 
Громадянин має намір ввезти з Польщі продукти харчування для власного споживання. Скільки дозволено їх ввозити без сплати митних платежів?

Митним кодексом України від 13.03.2012 р. № 4495-VI (далі — Митний кодекс) встановлено, що громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну.
Відповідно до ст. 4 цього Кодексу товари — це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
 
громадянам дозволяється ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для автомобільного сполучення, товарів (крім підакцизних), у тому числі харчових продуктів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна маса яких не перевищує 50 кг, без письмового декларування та без оподаткування митними платежами.
 
якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом доби.
Водночас існують обмеження щодо ввезення громадянами окремих товарів на митну територію України.
Зокрема, згідно зі ст. 378 Митного кодексу пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в товарних групах 1 — 24 згідно з УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється, крім харчових продуктів для власного споживання на суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро, що ввозяться в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання» дозволяється ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, що не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
·                                 в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, — у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кг, кожного найменування на одну особу;
·                                 без упаковки — у кількості, що не перевищує 2 кг кожного найменування на одну особу;
·                                 без упаковки — неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.
 
Отже, у разі перевищення встановлених обсягів та недотримання громадянами вищезазначених умов пропуску на митну територію України харчових продуктів, що класифікуються в товарних групах 1 — 24 згідно з  УКТ ЗЕД, заборонено.

 
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
 
З 20.09.2015 р. набрала чинності нова редакція Закону України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», згідно зі ст. 52 якого забороняється ввезення на територію України громадянами України, іноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктів тваринного походження без упаковки виробника.
 
  
 
Ввезення готівкової валюти нерезидентом
 
 
 
Нерезидент планує навчатися в Україні. Скільки готівкової валюти він має право вільно ввозити?

Порядок та умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення встановлено Митним кодексом.
Відповідно до ст. 197 цього Кодексу обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Нацбанком України.
Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Нацбанку України від 27.05.2008 р. № 148 (далі — Інструкція № 148), визначено особливості переміщення валютних цінностей громадянами через митний кордон України.
Відповідно до розділу 2 Інструкції № 148 фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
 
Фізична особа — нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Фізична особа — нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Також фізична особа — нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації у випадках, передбачених законодавством України.
Слід звернути увагу, що фізичним особам дозволяється пересилати в  Україну та  за  її  межі готівку в  міжнародних поштових відправленнях і  в  міжнародних експрес-відправленнях з  оголошеною цінністю у  сумі, що  не  перевищує в  еквіваленті 300 євро. При цьому міжнародні поштові відправлення та міжнародні експрес-відправлення, у які вкладено готівку в сумі, що перевищує встановлені Інструкцією № 148 норми, отримувачам не видаються, а повертаються відправникам.
 
 
 
Митне оформлення транспортних засобів
 
 
 
Чи існують пільги при оформленні авто для учасників бойових дій на території проведення АТО?

 
На сьогодні податкове та митне законодавство не звільняє від оподаткування транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України учасниками бойових дій.
Так, з урахуванням ст. 377 Митного кодексу товари за товарними позиціями 8701 — 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу незалежно від їх вартості підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і ПДВ за ставками, встановленими Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Податковий кодекс).
До вищезазначених товарних позицій віднесено трактори, моторні транспортні засоби, призначені для перевезення людей, легкові автомобілі, моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, моторні транспортні засоби спеціального призначення (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні тощо), шасі з установленими двигунами для автомобілів, кузови (включаючи кабіни) для моторних транспортних засобів, мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним двигуном, з колясками або без них, причепи та напівпричепи та інші несамохідні транспортні засоби.
 
Таким чином, згідно з митним та податковим законодавством при митному оформленні товарів (транспортних засобів) для вільного обігу на митній території України сплаті підлягають:
·                                 ввізне мито за ставкою 10% від митної вартості товару (Закон України від 19.09.2013 р. № 584-VII «Про Митний тариф України»);
·                                 акцизний податок залежно від об’єму циліндрів двигуна та віку транспортного засобу за ставками, визначеними ст. 215 Податкового кодексу;
·                                 ПДВ за ставкою 20% відповідно до ст. 193 Податкового кодексу.
Крім того, згідно із Законом України від 28.12.2004 р. № 73-VІІІ «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» (далі — Закон № 73-VII) тимчасово, строком на 12 місяців, запроваджено додатковий імпортний збір відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. та Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу.
Додатковий імпортний збір справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю.
 
до товарів, що класифікуються у товарних групах 25 — 97 згідно з УКТ ЗЕД, застосовується 5-відсоткова ставка додаткового імпортного збору.
 
 
 
Заповнення поля «Призначення платежу»
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрованого Міністерством юстиції України від 12.08.2015 №974/27419, надаємо приклад заповнення поля «Призначення платежу» у разі сплати підприємством суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за відокремлений підрозділ.
Приклади заповнення поля "Призначення платежу" в розрахунковому документі:
сплата підприємством "Прилад" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за відокремлений підрозділ "Космос", що має код за ЄДРПОУ 30110239:
*
;101
;30110239
;податок на прибуток за 2 кв. за відокремлений підрозділ "Космос"
;
;
;
1
2
3
4
5
6
7
1 - службовий код ("*");
2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);
3 - код за ЄДРПОУ платника, за якого здійснюється сплата (підприємство "Космос", що має код за ЄДРПОУ 30110239);
4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 - не заповнюється;
6 - не заповнюється;
7 - не заповнюється;
 
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ.
У разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов'язання (код виду сплати 101).
У разі наявності у платника податків / платника єдиного внеску податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі "Призначення платежу" розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.
 

19 листопада останній день сплати податків!!!
податку на прибуток підприємства за III квартал
частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за резупьтатами фінансово-господарської діяльності, за III квартал
ПДВ за III квартал платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу
екологічного податку за III квартал
рентної плати за користування надрами за III квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за III квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків
рентної плати за спеціальне використання води за III квартал
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за III квартал
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за III квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків
збору за місця для паркування транспортних засобів за III квартал
туристичного збору за III квартал
єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані фізичними особами — підприємцями, за ІІІ квартал
єдиного податку юридичними та фізичними ' особами — підприємцями, віднесеними до третьої групи, за III квартал
 
20  листопада  останній день подання звітності!!!
податкової декларації з ПДВ за жовтень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
декларації акцизного податку за жовтень
податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за жовтень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у жовтні
податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за жовтень
звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загапьнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма № Д4 (місячна)) за жовтень.
 
20 листопада останній день сплати
єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування роботодавцями за жовтень (крім гірничих підприємств)
авансового внеску з єдиного податку за листопад платниками, віднесеними до першої та другої груп
доплати (за потреби) податкового зобов'язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових плтежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за жовтень.
 
До уваги власників електронних цифрових підписів!
Останнім часом Державною фіскальною службою України фіксуються випадки незаконного використання невідомими особами електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) суб’єктів господарювання під час реєстрації податкових накладних.
Для протидії шахраям та з метою захисту законних інтересів платників податків Акредитованим центром сертифікації ключів ІДД ДФС вимушено введені деякі тимчасові обмеження під час обслуговування заявників, у тому числі щодо території реєстрації для юридичних осіб, умов представництва в АЦСК ІДД ДФС тощо.
Окрім того, за результатами засідань спільної робочої групи з розробки проектів нормативно-правових актів у сфері ЕЦП, учасниками якої є представники Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС та інших АЦСК, було надано пропозиції щодо посилення процедур ідентифікації та реєстрації заявників під час надання послуг ЕЦП акредитованими центрами сертифікації ключів.
Звертаємо увагу, що безпека використання послуг ЕЦП також залежить від дотримання умов захисту та зберігання особистого ключа ЕЦП його власником. Особистий ключ ЕЦП повинен зберігатися у таємниці, його  передавання іншим особам заборонено.
 
Про організацію роботи щодо єдиного внеску
Державною фіскальною службою України у зв'язку з прийняттям Закону України від 17 вересня 2015 № 704-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (далі – Закон № 704), яким, зокрема, перенесено підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 грудня на 1 вересня 2015 року, повідомлено про організацію роботи щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у відповідному листі від 27.10.2015  № 39474/7/99-99-17-03-01-17 (далі – лист).
Так, у разі, якщо підприємством за період з 1 вересня 2015 року було здійснено нарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становила 1 218 грн., таке підприємство повинно здійснити донарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становить з 1 вересня 2015 року 1 378 гривень.
Також необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку єдиного внеску на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких більше одного місяця, та нарахування проводились до 01.09.2015.
Отже, за період з 1 вересня 2015 року платники повинні здійснити перерахунок нарахованих сум єдиного внеску та відобразити такі суми у звітності з єдиного внеску за жовтень – грудень 2015 року.
У разі здійснення платниками перерахунку єдиного внеску, пов’язаного із зміною розміру мінімальної заробітної плати та розміру максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок, передбачених Законом № 704, штрафні санкції за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску фіскальним органом не застосовуються.
Про граничний термін сплати єдиного внеску,
нарахованого за календарний квартал фізичними особами –
підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування
Державною фіскальною службою України надано роз’яснення від 29.10.2015 №39858/7/99-99-17-03-01-17 (далі – лист) щодо граничного терміну сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого за календарний квартал фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.
Так, на підставі законодавчих норм наголошено, що граничний термін сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі, якщо останній день сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 11 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953). 
 
Про подання звітності з ПДВ суб’єктом
господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Такий порядок встановлено пунктом 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України.
Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, спеціально визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням певних встановлених особливостей (на підставі п. 202.1 ст. 202 цього Кодексу).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 (із змінами та доповненнями) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Уточнюючий розрахунок подається або як окремий документ або як додаток до податкової декларації.
Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.
Суб’єкт господарювання має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). При цьому, починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб’єктом господарювання подаватися не може.
 
Подання звітності фізичними особами —
платниками єдиного податку
З якого періоду фізичні особи — платники єдиного податку мають подавати податкову звітність за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578?

Згідно із абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), що діють до такого визначення.
Тобто фізичні особи — платники єдиного податку третьої групи, які звітують за III квартал 2015 р. починаючи з 1 жовтня, подають декларацію платника єдиного податку за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 21.12.2011 р. № 1688 (у редакції наказу Мінфіну України від 07.11.2012 р. № 1159).
Враховуючи те, що наказ Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (далі — наказ № 578), яким затверджено нову форму податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, набрав чинності з 28.07.2015 р., нова форма декларації використовуватиметься вищезазначеними платниками для складання звітності за 2015 р. починаючи з 01.01.2016 р.
Крім того, з метою забезпечення єдиного підходу при поданні підприємцями звітності за 2015 р. та покращення рівня адміністрування єдиного податку фізичним особам — платникам єдиного податку першої та другої груп для декларування за річний податковий (звітний) період — 2015 р. також рекомендовано нову форму декларації, затверджену наказом № 578.
 
Перерахунок суми овердрафту
Чи змінюється у системі електронного адміністрування ПДВ показник «Сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали» (рядок 10 витягу)? Якщо так, то на яку дату?
При визначенні суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — реєстраційна сума), відповідно до частини першої п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) додатково враховується такий показник, як сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали (так звана сума овердрафту).
Сума овердрафту визначається та перераховується щокварталу станом на 1 число першого місяця кожного кварталу.
Для розрахунку суми овердрафту використовуються суми податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника — сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим відповідно до ст. 209 Податкового кодексу, чи залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно з п. 209.18 ст. 209 цього Кодексу. Сума овердрафту щокварталу підлягає автоматичному перерахунку.
Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми овердрафту, визначеної для попереднього кварталу, з одночасним додаванням суми овердрафту, визначеної згідно з поточним перерахунком.
Тобто при розрахунку овердрафту станом на 01.10.2015 р. враховуються суми податку, нараховані до сплати протягом попередніх 12 місяців (декларації за звітні періоди вересень 2014 р. — серпень 2015 р. включно та уточнюючі розрахунки, термін нарахування за якими припадає на період з 01.10.2014 р. по 30.09.2015 р.).
При цьому платникам податку, які станом на перше число першого місяця кожного кварталу зареєстровані платниками ПДВ менше ніж 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, таке збільшення здійснюється з першого числа кварталу, що настає за кварталом, у якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали. 
 
Розрахунки коригування до 
податкових накладних, складених до 01.07.2015 р.
Чому при обчисленні реєстраційної суми враховуються не всі розрахунки коригування, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у липні — серпні 2015 р., до податкових накладних, виданих до 01.07.2015 р.?
У формулі, що визначає розмір реєстраційної суми платника податку, показник СумаНаклОтр — це загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.
Показник СумаНаклВид — це загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.
Відповідно до змін, внесених Законом України від 16.07.2015 р. № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі — Закон № 643) до п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу, під час обчислення показників СумаНаклОтр та СумаНаклВид використовуються податкові накладні та розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015 р.
Водночас у частині розрахунків коригування Законом № 643 установлено таке обмеження: із загального обсягу складених починаючи з 01.07.2015 р. та зареєстрованих у ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, що мають дату складання до 01.07.2015 р., для розрахунку реєстраційної суми враховуються лише ті розрахунки коригування, що підлягали наданню покупцям — платникам ПДВ.
Складені починаючи з 01.07.2015 р. та зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних, складених з 01.07.2015 р., для розрахунку реєстраційної суми враховуються незалежно від того, підлягають вони наданню покупцям — платникам ПДВ чи залишаються у платника податку, яким були складені.
Таким чином, розрахунки коригування, які з  01.07.2015 р. складено та зареєстровано у ЄРПН до податкових накладних, складених до  01.07.2015 р., і які не надаються покупцям — платникам ПДВ, не враховуються при обчисленні показників формули, яка визначає реєстраційну суму. 
 
Операції з придбання товарів у особи — неплатника ПДВ
У якому рядку декларації з ПДВ відображаються операції з придбання товарів у особи, не зареєстрованої як платник ПДВ?
З урахуванням останніх змін, внесених до ст. 198 Податкового кодексу, з 01.07.2015 р. податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Отже, починаючи з 01.07.2015 р. усі суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг, відображаються в розділі ІІ податкової декларації з ПДВ:
- у рядку 10.1.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 20%;
- у рядку 10.1.2, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 7%;
- у рядку 11.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 0% або були придбані без ПДВ.
При цьому рядки 10.2, 11.2, 13, 14 та 15 розділу ІІ декларації не заповнюються.
Враховуючи викладене, обсяги операцій, які до 01.07.2015 р. відображалися у рядках 11.2 та 14.2 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ, починаючи із зазначеної дати відображаються у рядку 11.1 розділу ІІ цієї податкової декларації. 
 
Уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2015 р.
Платник податку подав у серпні 2015 р. уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку із самостійним виявленням помилки у декларації за червень 2015 р. Чи збільшується реєстраційна сума на суму від’ємного значення, зазначену в  уточнюючому розрахунку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду? 
Змінами, внесеними Законом № 643 до порядку обчислення показників формули, визначеної п. 2001.3 ст. 2001 розділу V Податкового кодексу, зокрема, передбачено, що формула (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, на початок третього робочого дня після набрання чинності цим Законом «обнуляється», за винятком окремих складових цієї формули (сума податку за виданими й отриманими податковими накладними та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), сформованих починаючи з 01.07.2015 р.
Частиною четвертою п. 34 підрозділу 2 розділу XX вищезазначеного Кодексу встановлено, що значення реєстраційної суми  автоматично збільшується контролюючим органом на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 цього Кодексу, за червень 2015 р.
На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 р.).
Тобто після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від’ємного значення, задекларовану платником виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 р., та не перераховується у зв’язку з уточненням показників такої звітності.
Результати уточнення показників звітності за червень 2015 р. у частині збільшення рядка 24 декларації з ПДВ підлягають відображенню в податковій декларації того звітного періоду, в якому було подано уточнюючий розрахунок. 
 
Реєстрація розрахунку коригування 
Ким має реєструватися в ЄРПН розрахунок коригування, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, складений після  01.07.2015 р., до податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р.? 
Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, що складений у порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрований у ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виданої їх отримувачу — платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Згідно з п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015 р., до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р., що підлягали наданню покупцям — платникам податку, використовуються під час обчислення показників СумаНаклОтр та СумаНаклВид.
Таким чином, розрахунок коригування, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, складений починаючи з 01.07.2015 р., до податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р. на покупця — платника податку, підлягає реєстрації у ЄРПН отримувачем (покупцем) таких товарів/послуг. 
 
Передача на утилізацію залишків запчастин
Підприємство передає на утилізацію залишки запчастин до техніки, які призначалися для гарантійного ремонту такої техніки та були визнані не придатними для подальшої реалізації. Такі залишки запчастин обліковуються як втрати від псування, старіння, знецінення або іншим чином втрачених первісно очікувану вигоду товарних запасів. При цьому вартість таких залишків враховується при визначенні відпускної (продажної) ціни нової техніки. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з передачі таких залишків на утилізацію?
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 вищезазначеного Кодексу постачання товарів визначено як будь-яку передачу права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі, якщо платник податку мав право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності такого платника для його подальшого використання з метою, не пов’язаною з його господарською діяльністю; передача у межах балансу платника майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).
Оскільки вартість переведених у категорію не придатних для подальшої реалізації та переданих на утилізацію товарних залишків і запчастин до них при реалізації підприємством нової техніки включається до складу її вартості, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, та відшкодовується у складі такої вартості споживачами, передані на утилізацію товарні залишки та запчастини до них визнаються такими, що використані в господарській діяльності, а операція з їх передачі на утилізацію відповідним організаціям не розглядається з метою оподаткування як окрема операція з постачання товарів та не оподатковується ПДВ.
При цьому сума ПДВ, нарахована (сплачена) при придбанні таких товарних залишків і запчастин до них, що включена до складу податкового кредиту, коригуванню за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу, не підлягає.
 
Роздрібний продаж тютюнових виробів
Які документи необхідні для засвідчення права суб’єкта господарювання на здійснення роздрібного продажу тютюнових виробів? 
Порядок надання та оформлення документа, який засвідчує право суб’єкта господарювання на здійснення роздрібного продажу тютюнових виробів, регулюється Законом України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон № 481).
Статтею 15 цього Закону встановлено, що роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до ст. 1 Закону № 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) — це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Цією статтею також передбачено умови видачі, призупинення, анулювання та сплати за ліцензії на здійснення роздрібного продажу тютюнових виробів.
Крім того, Законом № 481 передбачено умови видачі суб’єкту господарювання дубліката ліцензії у разі втрати або пошкодження ліцензії та умови внесення суб’єктами господарювання місць зберігання тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання, який ведеться органами ДФС України.
Цією статтею надано визначення понять місця зберігання та Єдиного державного реєстру місць зберігання, а саме: місце зберігання — місце, яке використовується для, зокрема, зберігання тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання — перелік місць зберігання, який ведеться органами, що забезпечують формування і реалізують державну податкову та митну політику, і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Отже, торгівлю тютюновими виробами дозволено лише за наявності відповідної ліцензії. 
 
Фактична роздрібна ціна
реалізації тютюнових виробів
Як формується фактична роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізуються в роздрібній торговельній мережі? 
Відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) акцизний податок — це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), отже, при формуванні фактичної роздрібної ціни реалізації тютюнових виробів 5% акцизний податок має бути включено до вартості тютюнових виробів з урахуванням ПДВ, які реалізовуються в роздрібній торгівлі.
Якщо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровано платниками ПДВ, то фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ), обчислюється таким чином:
ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105,
де РЦТВ — роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.
Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:
ПЗа = ФРЦТВ : 105 × 5.
Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв):
ПЗпдв = (ФРЦТВ — ПЗа) : 120 × 20.
Якщо суб’єктів господарювання не зареєстровано платниками ПДВ:
ФРЦТВ = РЦТВ : 100 × 105;
сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів становитиме: ПЗа = ФРЦТВ : 105 × 5. 
 
Повернення плати за ліцензію
Суб’єктом підприємницької діяльності (загальна система оподаткування) придбано ліцензію на роздрібний продаж алкогольних напоїв, але з поважних причин тимчасово підакцизні товари не реалізовувалися (протягом одного місяця). Чи можна повернути кошти за період, в якому не здійснювався продаж підакцизних товарів? 
Питання видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право, зокрема, роздрібної торгівлі алкогольними напоями регулюється Законом № 481.
Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями справляється щокварталу рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Статтею 15 Закону № 481 також передбачено, що дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, і поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:
- заяви суб’єкта господарювання;
- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення дії ліцензії;
- рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
- рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
- рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;
- порушення вимог ст. 153 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, повернення коштів, сплачених за ліцензію, за період, коли суб’єкт підприємницької діяльності тимчасово не працював, Законом № 481 не передбачено. 
 
Роздрібний продаж
підакцизних товарів
 Підприємство здійснює роздрібний продаж підакцизних товарів. Що є базою оподаткування 5-відсотковим податком? 
Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Податкового кодексу встановлено, що базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (ПЗа) розраховується за формулою
ПЗа = ФРЦ : 105 × 5,  
де ФРЦ — фактична роздрібна ціна, за якою реалізують нафтопродукти, з урахуванням ПДВ та акцизного податку з роздрібних продажів.
Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв):
ПЗпдв = (ФРЦ — ПЗа) : 120 × 20.
 
Торгівля підакцизними
транспортними засобами
Чи є платниками 5-відсоткового акцизного податку з роздрібних продажів суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними транспортними засобами на митній території України? 
Абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та його промислових замінників, товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Оскільки транспортні засоби, перелік яких визначено підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6 та  215.3.7 п.  215.3 ст.  215 Податкового кодексу, до  цієї норми не  належать, то  суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними транспортними засобами, не  є  платниками акцизного податку з  роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
 
Відображення 5-відсоткового акцизного
 податку фізичною особою — підприємцем
 Як потрібно відображати 5-відсотковий акцизний податок з реалізації підакцизних товарів? У якій графі Книги обліку доходів і витрат фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, відображає суму акцизного податку при обчисленні податку на доходи фізичних осіб? 
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу. Однак зазначений перелік не містить акцизного податку, включеного до вартості товару та сплаченого під час його придбання. 
Облік доходів і витрат фізичні особи — підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, ведуть у Книзі обліку доходів і витрат (далі — Книга), форму та Порядок ведення якої затверджено наказом Міндоходів України від 16.09.2013 р. № 481 (далі — Порядок № 481). 
Так, у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» Книги відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок, в касу платника податків та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 6 Порядку № 481).
Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 цього Порядку).
Отже, сума акцизного податку у разі її включення до вартості проданих товарів відображається фізичною особою — підприємцем, яка застосовує загальну систему оподаткування, у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» Книги, однак не відображається в графах 5 — 8 «Витрати, пов’язані з господарською діяльністю».
 
Під час операції «Акциз» на Донеччині вилучено товарів
на 16,5 мільйонів гривень
Співробітниками податкової міліції Донецької області в рамках операції «Акциз-2015» з початку квітня п.р. вилучено з незаконного обігу підакцизних товарів на суму 16,5 млн. грн., у тому числі алкогольних напоїв на суму 8,6 млн. гривень, паливно-мастильних матеріалів на 1,5 млн. гривень, тютюнових виробів на суму 6,2 млн. гривень, спирту на 139 тис. гривень.       
 При проведенні заходів припинено діяльність 2 підпільних виробництв алкогольних напоїв, вилучено фальсифікованих марок акцизного податку у кількості понад 200 тис. штук, зареєстровано 18 кримінальних проваджень за фактами незаконного обігу підакцизних товарів, до адміністративної відповідальності притягнуто 84 особи.
ГУ ДФС у Донецькій області продовжується проведення комплексу широкомасштабних організаційно-практичних заходів в рамках операції «Акциз-2015» спрямованих на боротьбу з нелегальним виробництвом та розповсюдженням підакцизних товарів.
 
ДФС продовжує боротьбу з тіньовим бізнесом
Детінізація економіки стала головною тематикою прес-конференції Голови ДФС Романа Насірова та Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана, яка відбулась 12 листопада у прес-центрі Кабінету Міністрів України.
«Ми працюємо над детінізацією економіки в усіх галузях. Так, зокрема, за рахунок електронної системи адміністрування ПДВ з тіньового бізнесу до бюджету щомісяця надходить більше 2 млрд. грн. Спочатку року на стадії реєстрації податкових накладних в ЄРПН було зупинено операції на 243 млрд. грн., що майже в 9 разів більше, ніж за весь минулий рік. Зупинено діяльність більше ніж 50 конвертаційних центрів», – підкреслив Роман Насіров.
Крім того, до бюджету вдалося повернути ще близько 1,5 млрд. гривень. Це кошти, які сплачені за кримінальними провадженнями та податковим компромісом, а також надійшли від реалізованого майна. Також з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму близько 1 млрд. грн. Вилучені товарно-матеріальні цінності зберігаються у якості речових доказів, і у разі прийняття судом звинувачувальних вироків будуть стягнуті в дохід держави.
Голова ДФС Роман Насіров вважає, що найголовніше – створити в державі рівні умови для всіх підприємців та працювати виключно в правовому полі. ДФС відкрита до діалогу з бізнесом і вже співпрацює з профільними асоціаціями щодо поліпшення умов ведення бізнесу в Україні і, зокрема, закликає представників IT-галузі, які працюють в рамках діючого законодавства, співпрацювати заради створення прозорої та конкурентоспроможної ситуації на ринку. 
 
Протягом січня-жовтня 2015 року Контакт – центром ДФС надано понад 1 млн. відповідей на запитання платників податків та громадян
З початку 2015 року Контакт – центром Державної фіскальної служби надано 1 084,8 тис. відповідей на запитання платників податків та громадян. Більшість з них, 1 048,6 тис. – надано у телефонному режимі. Електронною поштою та факсом надано 33,9 тис. відповідей. З використанням автовідповідача користувачі отримали  2,3 тис. відповідей на свої запитання.
Найбільше суб`єктів господарювання цікавили питання податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства відповіді надаються з використанням Бази знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей на запитання платників податків та громадян, яка постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані.
За 10 місяців 2015 року з використанням Бази знань платникам податків було надано 516 письмових консультацій. Станом на 1 листопада База знань налічує 13,9 тис. запитань – відповідей. 
Для зручності суб`єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби у розділі «Запитання – відповіді» Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу.
З початку року за допомогою ЗІР самостійно знайшли відповіді на свої запитання майже 2,2 млн. клієнтів офіційного веб-порталу ДФС. Також у січні-жовтні поточного року ЗІР поповнено новими розділами: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни у законодавстві», «Контакт-центр ДФС», «Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», «Інтерактивна мапа».  
 
До уваги суб’єктів господарювання та громадян!
У Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» з 30 жовтня 2015 року впроваджено новий інноваційний розділ «Інтерактивна мапа» за напрямами «Митна справа» та «Єдиний соціальний внесок», який працює за принципом «Крок за кроком».
За допомогою інтерактивних мап користувачі «ЗІР» мають змогу швидко та зручно ознайомитися із законодавчою базою та знайти відповіді на питання за вказаними напрямами.
 
З 28 жовтня набирає чинності нова редакція статті 5 Закону України «Про звернення громадян»
Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 28.10.2015 набирає чинності у новій редакції стаття 5 Закону України «Про звернення громадян», згідно якої звернення може бути усним чи письмовим (електронне звернення). 
Отже громадянин може викласти своє звернення до ДФС через:
- засоби телефонного зв'язку контакт-центру ІДД ДФС за телефонним номером: (044) 284-00-07;
- використання мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку на поштову скриньку zvernennya@sfs.gov.ua, яка розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі Головна>Діяльність>Звернення громадян>Реєстрація звернень;
- поштою або передати особисто чи через уповноважену особу до ДФС за адресою: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8;
- особистий прийом керівництвом чи посадовими особами структурних підрозділів ДФС. 
Водночас повідомляємо, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Таким чином, електронне звернення, якщо воно надсилається без використання електронного цифрового підпису, повинно мати вигляд сканкопії або фото копії.        
Також звертаємо увагу, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. 
 
ДФС у Києві викрито факт незаконної легалізації 50,5 млн. грн.
Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у м. Києві спільно з ГУ МВС у м. Києві викрито факт незаконної легалізації коштів одним з товариств з обмеженою відповідальністю.
Встановлено, що посадові особи зазначеного підприємства оформили документи на отримання від низки підприємств клінінгових послуг на загальну суму 50,5 млн. грн., у тому числі ПДВ – 8,4 млн. грн.
Під час перевірки було виявлено, що на підприємствах – постачальниках послуг відсутні трудові ресурси, обладнання та відповідні дозвільні документи та сертифікати, необхідні для здійснення діяльності. Вищенаведене може свідчити про умисне внесення посадовими особами товариства неправдивих відомостей до первинних бухгалтерських документів з метою подальшої легалізації (відмивання) доходів.
За даними фактами до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 209 ККУ.
Здійснюється кримінальне провадження.
 

ГРАФІК  особистого прийому громадян керівництвом Головного управлінняДержавної фіскальної служби у Донецькій області на 2015 рік
 
Погорєлий Сергій Степанович - в.о. начальника ГУ ДФС у Донецькій області – кожен понеділок місяця з 10 год.00 хв. до 12 год.00 хв.
Долозіна Ірина Леонідівна – перший заступник начальника ГУ ДФС у Донецькій області –кожен вівторок місяця з 10 год.00 хв. до 12 год.00 хв.
Погосян Марина Лаврентіївна - заступник начальника ГУ ДФС у Донецькій області - кожен четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.
ГРАФІК
особистого прийому громадян посадовими особами структурних підрозділів Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на 2015 рік
Управління інфраструктури – кожен перший вівторок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління персоналу – кожна перша середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку – кожен перший четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління комунікацій – кожна перша п’ятниця місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління правової роботи – кожен третій понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Організаційно-розпорядче управління – кожен третій вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління оподаткування юридичних осіб – кожна третя середа місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління доходів і зборів з фізичних осіб – кожен третій четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління погашення заборгованостей – кожна третя п’ятниця місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління податкового та митного аудиту - кожен другий понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів – кожен другий вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління реєстрації платників та електронних сервісів – кожна друга середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління ІТ – кожна друга п’ятниця місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Координаційно-моніторингове управління – кожен четвертий понеділок місяця з 09год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління внутрішнього аудиту та контролю - кожен четвертий вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом – кожна четверта середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Оперативне управління – кожен четвертий четвер місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління власної безпеки – кожна перша п’ятниця місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.
Слідче управління фінансових розслідувань – кожна перша середа місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Відділ охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації – кожен другий четвер місяця з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.
Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО – кожен третій вівторок місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Поштова адреса Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області: 87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114.
Адреса приймальні громадян Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області: 87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114.
 
Попередній запис громадян на особистий прийом до керівництва та посадових осіб структурних підрозділів Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області здійснюється за телефоном (0629) 57-76-68 з понеділка по п`ятницю з 9 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. та з 13 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. (у п`ятницю до 16 год. 45 хв.).

Про подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку      (04.11.2015)
 
13.08.2015 набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року № 652-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», яким п.57.1 ст.57 Кодексу доповнено новим абзацом, а саме: «Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов'язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій».
Враховуючи зазначене, платники податку на прибуток, які сплачують авансові внески за результатами 2014 року та за підсумками трьох кварталів 2015 року, не отримають прибуток або отримають збиток, матимуть право подати податкову декларацію за III квартали 2015 року та припинити сплату авансових внесків з грудня 2015 по травень 2016 року.
На сьогодні чинною є форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872.
Для забезпечення реалізації положень Кодексу до затвердження нової форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств рекомендуємо відображати об'єкти оподаткування та податкові зобов'язання з податку на прибуток за звітний період - три квартали 2015 року - у чинній на сьогодні декларації.
При цьому для визначення суми об'єкта оподаткування та податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за новими правилами рекомендуємо використовувати проект декларації, розміщений на веб-порталі ДФС, та подавати його разом із чинною декларацією як доповнення.
 (Лист ДФС України від 21.10.2015 №38881/7/99-99-15-02-01-17)
 
Про подання декларації з рентної плати
Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 „Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати", який набрав чинності 29 вересня 2015 року, затверджено форму Податкової декларації з Плати.
За новою формою Податкова декларація з Плати буде подаватися за IVквартал ц.р. та наступні податкові періоди.
За IIIквартал ц.р. платники Плати залежно від об'єкта оподаткування звітуються за старими формами.
Рекомендуємо платникам Плати подати розрахунки за діючими формами затвердженими наказами ДПАУ від 24.12.2010 №1011, від 24.12.2010 № 1018 із зазначенням у рядку 1 „податковий період" цифри „9", що буде означати подання розрахунків за IIIквартал 2015 року із граничним строком подання - 9 листопада 2015 року.
Граничним строком сплати та датою проведення нарахування до ІКП для таких розрахунків є 19 листопада 2015 року.
Форми затверджені наказами ДПАУ від 21.12.2012 № 1403, від 21.12.2012 № 1404 передбачають базовий податковий (звітний) період - календарний квартал та подаються за звітний (податковий) період три квартали 2015 року.
Водночас податковий розрахунок з рентної плати за видобування нафти та газового конденсату подається одним квартальним розрахунком, оскільки відповідно до п. 252.8 ст. 252 Кодексу фактична ціна реалізації для нафти та конденсату визначається за податковий (звітний) період станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
 
(Лист ДФС України від 12.10.2015 №37619/7/99-99-15-04-01-17)
 
Спрощенці збільшили сплату єдиного податку на 42 відсотки
Протягом січня-вересня поточного року платники податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету майже 7,5 млрд. грн. єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата зросла на 42 відс. За січень-вересень 2014 року бюджет отримав 5,3 млрд. гривень.
Більша частина сплаченого податку надійшла від фізичних осіб-підприємців. За вказаний період вони спрямували до бюджету майже 4,8 млрд. грн.
Юридичні особи, які здійснюють свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, поповнили бюджет на 2,7 млрд. гривень.
У вересні поточного року спрощенці сплатили до бюджету 660 млн. грн., з яких 395,6 млн. грн. надійшло від юросіб та 264,4 млн. грн.. – від фізосіб-підприємців.
 
Податкова міліція вилучила у бухгалтера «конвертцентру» золота та коштів на 9,5 млн. грн
Співробітниками податкової міліції у Харківській області спільно з працівниками головної військової прокуратури ГПУ в ході розслідування кримінального провадження за ч.ч.5 ст.ст.27 і 191 та ч.2 ст.205 КК України проведено обшук банківської скриньки.
Зазначена банківська скринька була розміщена в одному з відділень комерційного банку та орендувалась бухгалтером конвертаційного центру. Під час обшуку вилучено 2,842 кг золота (лом, злитки, монети), 314,4 тис. доларів США, 12,3 тис. Євро та 55 турецьких лір готівкою.
Всього вилучено коштів та дорогоцінних металів на суму близько 9,5 млн. гривень.
Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.
 
 
 
Щодо реєстрації податкових накладних
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а)     постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за
результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий
перерахунок;
б)       отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Враховуючи наведене, у разі якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальнику, в тому числі і у зв'язку з виправленням помилки, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
 
Щодо складання податкових накладних,
що мають безперервний або ритмічний характер
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Для цілей застосування норм ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Періодичність складання зведених податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.
Отже, протягом звітного (податкового) періоду платник податку має право на складання однієї зведеної податкової накладної, яка складається не пізніше останнього дня такого періоду, або двох та більше податкових накладних, виходячи із умов, передбачених у цивільно-правовому договорі.
У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Такі податкові накладні (як зведена, так і сформована на суму невикористаних коштів) реєструються постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальному порядку та дають право отримувачу товарів/послуг на включення сум ПДВ за такими податковими накладними дф складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту.
 
Щодо оподаткування операцій з постачання товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
1.     постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
2.     постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
3.     ввезення товарів на митну територію України;
4.   вивезення товарів за межі митної території України.
Таким чином, операції з постачання товарів на митній території України нерезиденту оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
При цьому згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (далі - Інструкція), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта (іншого документа).
Водночас згідно з пунктом 1.6 Інструкції, якщо відповідно до експортного договору резидент експортує продукцію без її вивезення з митної території України, то банк не здійснює контролю за строками розрахунків за таким договором (крім випадку, передбаченого пунктом 3.6 цієї Інструкції).
 

На Донеччині проведено понад 800 профілактичних антикорупційних заходів    (29.10.2015)
 
Співробітниками управління власної безпеки ГУ ДФС у Донецькій області  за січень – вересень 2015 року проведено 57 службових розслідувань та перевірок, за результатами яких 37 осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності; винесено 11 офіційних застережень про недопущення протиправної поведінки, звільнено 1 працівника.
Серед працівників податкових і митних органів Донецької області проводилась попереджувально – профілактична робота, направлена на запобігання корупційних проявів у сфери службової діяльності. Так, за січень – вересень 2015 року проведено 810 профілактичних заходів (бесід, лекцій, виступів) в колективах.
Протягом січня – вересня 2015 року за результатами перевірки інформації, отриманої працівниками управління, 15 матеріалів було спрямовано до прокуратури Донецької області для прийняття процесуального рішення. За результатами розгляду яких, було відкрито 6 кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 362, 364, 365, 367 КК України.
З метою недопущення призначення осіб, які не відповідають вимогам діючого законодавства та в подальшому можуть скомпрометувати діяльність ГУ ДФС у Донецькій області, проведено 1302 перевірки кандидатів на посади державних службовців до органів відомства, 3-м кандидатам відмовлено в призначенні на посаду.
Донеччина: в рамках операції  «Рубіж - 2015» вилучено ТМЦ на загальну сумму 6,1 млн. грн.
Співробітниками СУ ФР та ОУ ГУ ДФС у Донецькій області спільно з співробітниками відділу оперативного забезпечення в зоні АТО  ГУ ДФС у Донецькій області при проведенні комплексу заходів в рамках операції  «Рубіж - 2015»  з початку жовтня 2015 року виявлено та внесено до  ЄРДР  6  кримінальних  проваджень  (1 – ст. 212 КК України, 3 – ст. 258-5 КК України, 1 – ст. 366 КК України, 1 – ст. 190 КК України).
В рамках проведення операції станом  на 19.10.2015 вилучено ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей) на загальну сумму 6,1 млн. грн. та арештовано ТМЦ на сумму 4,0 млн.грн.
Донеччина:  податковою міліцією з незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв на суму 2,6 млн. грн.
 
20 жовтня 2015 року оперативним та слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області спільно з прокуратурою м. Краматорська в рамках розслідування кримінального провадження за фактом незаконного виготовлення, зберігання та збуту підакцизних товарів, а також виготовлення, зберігання, придбання з метою використання при продажу товарів, марок акцизного податку проведені слідчі заходи, а саме обшуки офісних та складських приміщень, які належать підприємству, основний вид діяльності якого оптова та роздрібна торгівля підакцизними товарами.
Так, власниками вказаного підприємства, протягом 2015 року налагоджена мережа розповсюдження незаконно виготовлених алкогольних напоїв на території північної частини Донецької області, яка включала в себе торгівельні об’єкти міст Артемівськ, Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівна. До незаконного бізнесу було залучено близько 50 осіб. Вказана схема незаконного збагачення надавала власникам прибутки, що обчислюються сотнями тисяч гривень.
В результаті проведених слідчих дій, а саме 12 обшуків з незаконного обігу вилучено 2,4 тис. дал. алкогольних напоїв на суму 2,6 млн. грн.
Вилучені в ході обшуку незаконно виготовлені алкогольні напої визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. В суді вирішується питання щодо накладення на них арешту та подальшого знищення, як таких, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, та можуть нанести шкоду життю та здоров’ю громадян.

26.10.2015
Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»
Державною фіскальною службою України надано роз’яснення від 08.10.2015 №37321/7/99-99-17-03-01-17 (далі – лист) щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», яку опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413).
Так, з метою доведення інформації до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), повідомлено, що до компетенції ДФС належить, зокрема, надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати єдиного внеску.
Відповідно до норм Постанови № 413, ДФС лише приймає від суб'єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Додатково повідомлено, що Постанову № 413 було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється зазначеною статтею.
Більш детально з відповідним листом ДФС можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС.
 
Платник єдиного податку другої групи в одному місяці відвантажує товар, а в наступному місяці отримує кошти за такий товар. Чи можна в одному з таких місяців оформити відпустку?
Відпустка – це час, коли найманий працівник відпочиває від роботи і при цьому за ним зберігається зарплата і місце роботи. Для права на оформлення відпустки і звільнення від сплати єдиного податку у період свого відпочинку не повинен займатись підприємницькою діяльністю та отримувати доходи від її здійснення, а також не мати найманих працівників.
Тому, якщо єдинник здійснює підприємницьку діяльність та отримує відповідний дохід від її здійснення він не має права на оформлення відпуски ні в одному, ні в наступному місяці.
 
Несвоєчасна сплата податків: коли відповідальність несе банк
Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7 ст. 129 ПКУ).
Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.
Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку
 
Подання декларації про майновий стан і доходи новоствореним підприємцем
 Фізична особа — підприємець зареєструвалася у ІІ кварталі 2015 р. і у тому самому кварталі подала заяву про перехід на спрощену систему оподаткування. Чи повинна така особа подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати реєстрації платником єдиного податку? 
Пунктом 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) установлено, що фізичні особи — підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 11.12.2013 р. № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, із зазначенням авансових платежів з податку на доходи.
Фізичні особи — підприємці, зареєстровані протягом року, в установленому законом порядку подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність. Уперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан і доходи станом на дату державної реєстрації підприємця.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Отже, у разі переходу на спрощену систему оподаткування новостворена фізична особа — підприємець у кварталі, в якому здійснено процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання, має подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування.
 
Застосування РРО в підприємницькій діяльності
 Чи застосовують ФОП — платники єдиного податку при здійсненні діяльності РРО?
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії реєстрації платником єдиного податку.
 
Сплата авансових внесків з єдиного податку на території проведення АТО
 Чи застосовуються до ФОП — платників єдиного податку, які перебувають на обліку в Донецькій та Луганській областях, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових внесків з єдиного податку під час проведення антитерористичної операції?
Пунктом 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV визначено, що суб’єкти господарювання — фізичні особи зобов’язані вести облік результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, вчасно подавати до контролюючих органів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків і інших обов’язкових платежів, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку та розмірах, встановлених законом.
Стаття 67 Конституції України зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Як установлено п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу, податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку згідно з цим Кодексом.
Так, відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Таким чином, тимчасове звільнення від сплати податків суб’єктами господарювання, які здійснювали діяльність на території збройного протистояння, можливе лише шляхом внесення змін до чинного законодавства.
Водночас слід зазначити, що платники податків, у яких у зв’язку з проведенням заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати, мають право на отримання відстрочення (розстрочення) таких грошових зобов’язань (податкового боргу). Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), та документів, які підтверджують ці обставини, наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1235.
Крім того, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міндоходів України від 10.10.2013 р. № 577.
 
 Підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня 2015 року не вплине на ставки єдиного податку
 З 01.09.2015 р. підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1218  до 1378 грн. Чи потрібно ФОП — платнику єдиного податку другої групи перераховувати суму єдиного податку, сплачену авансовим внеском до кінця поточного звітного року?
Згідно з п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу ставки єдиного податку для платників першої — другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі — мінімальна заробітна плата), і третьої групи — у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Так, п. 293.2 цієї статті зазначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
- для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10% розміру мінімальної заробітної плати;
- для другої групи платників єдиного податку — у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 р. затверджено Законом України від 28.12.2014 р. № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (на 01.01.2015 р. — 1218 грн., з 01.09.2015 р. — 1378 грн.).
Статтею 295 Податкового кодексу встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок у вигляді авансових внесків не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, або можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Отже, платникам першої — другої груп єдиного податку у зв’язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати не потрібно перераховувати суму єдиного податку, яку було сплачено авансовим внеском до кінця поточного звітного року, оскільки сума єдиного податку за фіксованою ставкою, що підлягає сплаті до бюджету, розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, і не підлягає зміні протягом звітного року.
 
Перехід зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів
 ФОП — платник єдиного податку другої групи прийняла рішення відмовитися від спрощеної системи оподаткування і перейти на сплату інших податків і зборів з IV кварталу 2015 р. Які податкові декларації слід подати в цьому разі до органу ДФС?
Згідно з п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, установлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 цього Кодексу.
Платник єдиного податку може самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу). Така заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).
Згідно з пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи — підприємці, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему, мають подати податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування із зазначенням авансових платежів. Розрахунок та сплата авансових платежів здійснюються такими особами у строки, визначені пп. 177.5.1 цього пункту, що настануть у звітному податковому році.
Відповідно до п. 46.3 ст. 46 вищезазначеного Кодексу якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
Отже, якщо фізична особа — підприємець перейшла у IV кварталі звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему, то вона має подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу), яка прирівнюється до річної декларації, та податкову декларацію платника єдиного податку за річний податковий (звітний) період.
 
Надання послуг з перекладу суб’єктам господарювання — нерезидентам
 Фізична особа планує займатися діяльністю з надання послуг суб’єктам господарювання — нерезидентам з перекладу документації. Чи може така особа обрати спрощену систему оподаткування?
Фізична особа, що здійснюватиме діяльність з надання послуг суб’єктам господарювання — нерезидентам, може обрати спрощену систему оподаткування і зареєструватися платником єдиного податку третьої групи та оподатковувати одержані від такої діяльності доходи за ставкою 2% доходу  у разі сплати ПДВ згідно з Податковим кодексом (добровільна реєстрація або якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання послуг, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 млн. грн.) або 4% — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
При цьому доходом для фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу. Отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності, до доходу не включаються.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу)
У разі отримання платником єдиного податку в оплату наданих нерезидентам послуг коштів в іноземній валюті такі кошти є доходом такого платника і  підлягають перерахуванню у гривнях за офіційним курсом Нацбанку України на дату їх надходження на рахунок відповідно до п. 292.5 ст. 292 Податкового кодексу.
 
Подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування
До якого контролюючого органу потрібно подавати заяву фізичній особі — підприємцю про відмову від спрощеної системи оподаткування та за якою формою?
Відповідно до пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу для відмови від спрощеної системи оподаткування слід подати заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).
Формою заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженою наказом Мінфіну України від 20.12.2011 р. № 1675 «Про затвердження порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування», передбачено і відмову від спрощеної системи оподаткування із зазначенням причин відмови.
Згідно з пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу заява про відмову від спрощеної системи оподаткування фізичною особою — підприємцем подається до контролюючого органу в один із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу).
Отже, заява про відмову від спрощеної системи оподаткування фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку подається в один із способів, зазначених у пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу, до територіального органу ДФС за місцем податкової адреси платника податків — фізичної особи.  
 
Обмеження щодо здійснення окремих видів діяльності
Чи має право платник єдиного податку другої групи надавати послуги та вести торгівлю з юридичними особами, що застосовують загальну систему оподаткування?
Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу суб’єкти господарювання, які самостійно обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і перебувають на другій групі платників єдиного податку, мають відповідати сукупності таких критеріїв: здійснювати діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року обсяг доходу у них не перевищує 1 500 000 грн. і вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платника єдиного податку.
Загальні обмеження щодо можливості здійснення окремих видів діяльності з метою застосування спрощеної системи оподаткування встановлено п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.
Таким чином, платник єдиного податку другої групи може здійснювати оптову та роздрібну торгівлю за умови дотримання вимог пп. 2 п. 291.4 та п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу. Для надання послуг юридичній особі, яка не є платником єдиного податку, платник єдиного податку другої групи має перейти на третю групу цього податку з дотриманням умов, визначених пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 цього Кодексу.

22.10.2015
 
ГРАФІК
особистого прийому громадян керівництвом Головного управління
Державної фіскальної служби у Донецькій області на 2015 рік
 
Погорєлий Сергій Степанович - в.о. начальника ГУ ДФС у Донецькій області –кожен понеділок  місяця з 10 год.00 хв. до 12 год.00 хв.
 
Долозіна Ірина Леонідівна – перший заступникначальника ГУ ДФС у Донецькій області –кожен вівторок  місяця з 10 год.00 хв. до 12 год.00 хв.
Азаров Євген Федорович – в.о. першого заступника начальника ГУ ДФС у Донецькій області -  кожна середа місяця з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.
Погосян Марина Лаврентіївна - заступник начальника ГУ ДФС у Донецькій області - кожен четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.
 
 
ГРАФІК
особистого прийому громадян посадовими особами структурних підрозділів Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій областіна 2015 рік
 
Управління інфраструктури – кожен перший вівторок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління персоналу – кожнаперша середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку – кожен  перший четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління комунікацій– кожна перша п’ятниця місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління правової роботи– кожен третій понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Організаційно-розпорядче управління– кожен третій вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління оподаткування юридичних осіб – кожна третя середа місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління доходів і зборів з фізичних осіб– кожен  третій четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління погашення заборгованостей – кожна третя п’ятниця місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління податкового та митного аудитукожен другий понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління за обігом та оподаткуванням  підакцизних товарів– кожен другий вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління реєстрації платників та електронних сервісів – кожна друга середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління ІТ – кожна друга п’ятниця місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Координаційно-моніторингове  управління – кожен четвертий понеділок місяця з 09год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління внутрішнього аудиту та контролюкожен четвертий вівторок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом – кожна четверта середа місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Оперативне управління – кожен четвертий четвер місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління власної безпеки –  кожнаперша п’ятниця місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.
Слідче управління фінансових розслідувань–  кожнаперша середа місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Відділ охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації – кожен другий четвер місяця з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.
Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО – кожен третій вівторок місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління координації та аналізу роботи з платниками податків у період проведення антитерористичної операції – кожен перший понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.
Поштова адреса Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області: 87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114.
Адреса приймальні громадян Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області: 87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114.
Попередній запис громадян на особистий прийом до керівництва та посадових осіб структурних підрозділів Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області здійснюється за телефоном (0629) 57-76-68 з понеділка по п`ятницю з 9 год. 00 хв.  до 13 год. 00 хв. та з 13 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. (у п`ятницю до 16 год. 45 хв.).
Попередній запис на особистий прийом до керівника органу ДФС припиняється за десять робочих днів до дати особистого прийому, в інших випадках - за п'ять робочих днів до дати особистого прийому. 
 

19.10.2015
1.Як продають пиво на розлив платники єдиного податку
Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року№ 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265). Дія цього Закону поширюється на усі суб'єкти господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-У11І "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон №71) внесено зміни до Закону України: від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481) та з 1 липня 2015 року пиво віднесено до алкогольних напоїв.
Відповідно до статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
При цьому однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином РРО (книг обліку розрахункових операцій).
Згідно з пунктом 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 зі змінами та доповненнями, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства (далі - Правила) затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 зі змінами та доповненням. При цьому у назві та тексті Правил слова "громадське харчування" в усіх відмінках замінено словами "ресторанне господарство" згідно з наказом Міністерства економіки України від 09.10.2006 № 309.
Підпунктом 1.3 пункту 1 Правил визначено, що заклад ресторанного господарства - це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Таким чином, оскільки з 1 липня 2015 року діяльність з роздрібної торгівлі пивом підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв, то фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж пива виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування при проведенні розрахунків РРО.
 
2.ПДВшник, зареєстрований менш як 12 календарних місяців, не може подавати заяву про анулювання реєстрації
ДФСУ в листі від 17.08.2015 р. № 17440/6/99-99-19-03-02-15 розглянула питання щодо права в особи, зареєстрованої платником ПДВ менш як 12 календарних місяців, на анулювання реєстрації платником ПДВ.
Передусім податківці звертають увагу на таке: згідно із пп. «а» п. 184.1 ПКУ, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку й відбувається, зокрема, у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою, ніж 1 млн грн (ст. 181 ПКУ), за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених р. V ПКУ.
Тому ПКУ не передбачена можливість подання заяви про анулювання реєстрації особою, зареєстрованою платником ПДВ менш ніж 12 календарних місяців.
 
3.Відповідальноість: власники квартир
 
ДФС України інфoрмує, щo здача в oренду власнoгo майна є дoдаткoвим джерелoм зарoбітку. Це мoже бути oдна кімната у квартирі, сама квартира, гараж, дачний будинoк тoщo. Юридичне oфoрмлення таких правoвіднoсин відбувається шляхoм підписання дoгoвoру прo найм (oренду) нерухoмoгo майна. Здавання в oренду власнoгo нерухoмoгo майна мoже здійснюватись фізичними oсoбами як у межах підприємницькoї діяльнoсті, так і без реєстрації oрендoдавця як фізичнoю oсoбoю – підприємцем.
Дoсить частo грoмадяни України забувають, щo згадане джерелo зарoбітку підлягає oпoдаткуванню. Стаття 170 Пoдаткoвoгo кoдексу визначає oсoбливoсті нарахування та oпoдаткування дoхoдів від надання нерухoмoсті в oренду, житлoвий найм.
Як пoвідoмляє прес-служба ДФС і, oрендoдавцю, який здає квартиру фізичним oсoбам і не є підприємцем, кoжнoгo кварталу прoтягoм 40 днів неoбхіднo нарахувати та сплатити пoдатoк за ставкoю 15% (20%).
Сума oтриманoгo дoхoду, сплаченoгo прoтягoм рoку пoдатку та нарахoванoгo пoдаткoвoгo зoбoв’язання за результатами такoгo рoку, відoбражається oрендoдавцем у річній пoдаткoвій декларації. Така декларація пoдається дo 1 травня рoку, щo настає за звітним, дo пoдаткoвoї інспекції за пoдаткoвoю адресoю платника пoдатку.
 
4.Державна фіскальна служба України пoвідoмляє, щo відпoвіднo дo пункту 70.10 статті 70 Пoдаткoвoгo кoдексу України кoнтрoлюючим oрганoм на прoхання фізичнoї oсoби-платника пoдатків дo паспoрту мoжуть бути внесені (сьoма, вoсьма абo дев’ята стoрінки) дані прo реєстраційний нoмер oблікoвoї картки платника пoдатків з Державнoгo реєстру.
Як пoвідoмляє прес-служба  ДФС, підтвердженням дoстoвірнoсті реєстраційнoгo нoмера oблікoвoї картки платника пoдатків є дoкумент, щo засвідчує реєстрацію фізичних oсіб у Державнoму реєстрі, абo дані прo реєстраційний нoмер oблікoвoї картки платника пoдатків, внесені будь-яким oрганoм ДФС дo паспoрта грoмадянина України за фoрмoю, встанoвленoю Пoлoженням прo реєстрацію фізичних oсіб у Державнoму реєстрі фізичних oсіб-платників пoдатків.
.
5.Обов’язкове обмеження: про нових найманих працівників слід звітувати перед державою
 
Статтею 24 Кoдексу закoнів прo працю України (далі – КЗпП України) визначенo, щo працівник не мoже бути дoпущений дo рoбoти без укладання трудoвoгo дoгoвoру, oфoрмленoгo наказoм чи рoзпoрядженням власника абo упoвнoваженoгo  ним oргану, та пoвідoмлення центральнoгo oргану викoнавчoї влади з питань забезпечення фoрмування та реалізації державнoї пoлітики з адміністрування єдинoгo внеску на загальнooбoв’язкoве державне сoціальне страхування прo прийняття працівника на рoбoту в пoрядку, встанoвленoму Кабінетoм Міністрів України.
Тoбтo, дo пoчатку рoбoти працівника інфoрмація прo йoгo зарахування має бути пoдана дo Державнoї фіскальнoї служби абo її теритoріальних oрганів.
Пoстанoвoю Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Прo пoрядoк пoвідoмлення Державній фіскальній службі та  її теритoріальним oрганам прo прийняття працівника на рoбoту» (далі – Пoстанoва) з урахуванням вищезазначенoї статті КЗпП України передбаченo, щo пoвідoмлення прo прийняття працівника на рoбoту пoдається власникoм підприємства, устанoви, oрганізації абo упoвнoваженим ним oрганoм (oсoбoю) чи фізичнoю oсoбoю дo теритoріальних oрганів Державнoї фіскальнoї служби за місцем oбліку їх, як платника єдинoгo внеску, за фoрмoю згіднo з дoдаткoм дo пoчатку рoбoти працівника за укладеним трудoвим дoгoвoрoм.
Як пoвідoмляє прес-служба  ДФС і, цей пoрядoк стoсується такoж і прийняття (oбрання) на рoбoту керівників юридичних oсіб.
У випадку прийняття керівника на нoвoствoрене підприємствo, устанoву, oрганізацію пoвідoмлення прo прийняття працівника на рoбoту дo теритoріальних oрганів Державнoї фіскальнoї служби має бути підписанo oсoбoю, яка визначена внутрішніми дoкументами підприємства, устанoви, oрганізації абo устанoвчими дoкументами.
 
6. Як оподатковується продаж власної сільськогосподарської продукції
Відповідно пп. 165.1.24 п. 165.1 ст.165  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI  (далі – Кодекс)  доходи,  отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, сукупний  розмір яких не перевищує 2 гектари, не враховуються та не декларуються і податок на доходи фізичних осіб не сплачується. При цьому розмір земельних ділянок та розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
       При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки за формою № 3ДФ (далі – Довідка). Порядок видачі Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.
       Довідка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої Довідки. У Довідці повинні міститися – вид цільового призначення земельної ділянки та розмір земельної ділянки у гектарах.
       Видається Довідка строком на п’ять років. Оригінал Довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення такої Довідки.
         Якщо розмір земельних ділянок, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
         Отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, доходи не оподатковується, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання Довідки. Уразі перевищення фізичні особи зобов'язані надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо Довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі  не підтвердження, отримані доходи від продажу підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
      Закупівлю сільськогосподарської продукції у фізичних осіб можна оформити такими первинними документами: закупівельним актом та закупівельною відомістю. Закупівельний акт або закупівельна відомість повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції, ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів.
       Крім того, у цих документах слід також зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті); реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (за наявності); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у разі, якщо він утримувався.
       Сплата ПДФО,  сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі. (Лист ДФС  України від 07.09.2015 №8479/X/99-99-17-02-01-14).
7. Уточнено порядок заповнення додатку 4 до податкової декларації з ПДВ
ДФС України листом від 09.10.2015 р. № 37545/7/99-99-19-03-02-17 визначила особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника та заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ.
Якщо платник податку виявив бажання зайво зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати до бюджету чи на поточний рахунок, то такий платник податку зобов’язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з податку на додану вартість Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4).
В такому випадку у додатку (Д4) платник податку зобов’язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі - таблиця про відомості).
Всі графи таблиці про відомості підлягають обов’язковому заповненню, незалежно від того, який напрямок перерахування коштів вказаний платником у текстовій частині під таблицею про відомості додатка (Д4).
При цьому, в графі 4 таблиці про відомості вказується сума коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована до бюджету, яка визначається як різниця граф 1 та 2 (гр. 1 - гр. 2).
В графі 5 таблиці про відомості вказується сума коштів на електронному рахунку платника, що може бути перерахована платнику на поточний рахунок, яка визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр.1 – гр. 2 – гр. 3).
В текстовій частині під таблицею про відомості додатка (Д4) платник податку визначає напрямок перерахування коштів та вказує відповідну суму коштів.
У разі, якщо платник податку виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунку до бюджету, то такий платник податку у спеціальному полі під таблицею про відомості додатка (Д4) вказує відповідну суму прописом та цифрою. При цьому така сума не може перевищувати показник графи 4 таблиці про відомості.
У разі, якщо платник податку виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунку на поточний рахунок, то такий платник податку у спеціальному полі під таблицею про відомості додатка (Д4) вказує відповідну суму прописом та цифрою та одночасно в обов’язковому порядку вказує реквізити власного поточного рахунку, на який він бажає отримати вказані кошти. При цьому така сума не може перевищувати показник графи 5 таблиці про відомості.
 
8.Якщо платник податку на додану вартість переходить на облік до іншої податкової інспекції, чи відкривається йому новий електронний рахунок?
            Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено  постановою КМУ від 16.10.2014 N 569 (далі – Порядок). Так, відповідно до пункту 5 Порядку електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. У такому реєстрі зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., - 1 лютого 2015 року).  Пунктом 7 Порядку встановлено, що у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Новий електронний рахунок відкривається у разі повторної реєстрації особи платником податку  (п.8 Порядку).
            Відкриття нового електронного рахунку у разі, якщо платник податку на додану вартість переходить на облік до іншої податкової інспекції, Порядком не передбачено.
 
9.Яким чином виправити помилку якщо податкові зобов’язання з ПДВ сплачено безпосередньо на бюджетний рахунок, а не на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ?
 
Пунктом 200 1.7. статті 200 1 Податкового кодексу України від  02.12.2010,  № 2755-VI (далі - Кодекс) встановлено, що  кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200 1.5 статті 200 1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Відповідно до пункту 200 1.5 статті 200 1  Кодексу з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків встановлено постановою КМУ від 16.10.2014 N 569 (далі – Постанова №569). Згідно з пунктом 22 Постанови №569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок:
1) платник податку у строки, встановлені Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка;
2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок коштів, що перераховуються платником податку з поточного рахунка на електронний рахунок.
Враховуючи викладене, для сплати податку на додану вартість до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ необхідно перерахувати з власного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритий в Казначействі, суму коштів, що дорівнює сумі податкових зобов’язань, задекларованих ним до сплати в бюджет за відповідний звітний (податковий) період.
     У разі виникнення у платника після такого перерахування сум помилково сплачених грошових зобов’язань їх повернення здійснюється виключно на підставі вимог ст. 43 Кодексу та Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України,
 
10.Податкові накладні складена  у серпні 2015 року, своєчасно зареєстрована в ЄРПН, однак  до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за серпень не була включена. Чи можна їх включити до складу податкового кредиту у декларації за вересень 2015 року? Чи обовʹязково надавати уточнюючий розрахунок?
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від  02.12.2010,  № 2755-VI з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015№ 643 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість",  податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Отже, платник податку має право при формуванні податкового кредиту у декларації з ПДВ за вересень 2015 року врахувати податкову накладну, складену та своєчасно зареєстровану в ЄРПН у серпні 2015 року, без подання уточнюючого розрахунку.
 
11.Чи є особливості у складанні та реєстрації податкових накладних  в ЄРПН платниками податків з місцем реєстрації на території проведення антитерористичної операції, та у формуванні податкового кредиту їх контрагентами?
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Зокрема, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодекс при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
            Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
Крім того, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 Кодексу.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, митними деклараціями чи іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012.
Правила реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
При цьому  Кодексом не передбачено особливих умов для складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних платниками податків з місцем реєстрації на території проведення антитерористичної операції, а також для формування податкового кредиту їх контрагентами .
Таким чином, платник податку - покупець (отримувач) товарів/послуг має право на включення сум податку до складу податкового кредиту на підставі:
податкової накладної, належним чином оформленої та зареєстрованої в ЄРПН;
            інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Якщо операції платника податку з придбання товарів (послуг) не підтверджені отриманими від продавця таких товарів (послуг) податковими, накладними, зареєстрованими в ЄРПН, суми ПДВ за такими операціями не можуть бути включені до складу податкового кредиту.
 
12.Чи мають право на підвищену соціальну пільгу учасники бойових дій під час АТО?
Особи, які мають статус учасників бойових дій, які брали участь у антитерористичній операції, не зазначені Податковим кодексом України як пільгова категорія платників, що мають право на збільшений розмір податкової соціальної пільги. Однак такі платники мають право на застосування податкової соціальної пільги (протягом 2015 року – 609,00 грн.) відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, як будь-який платник податку, за умови дотримання інших вимог ст. 169 Кодексу.
 
13.Які істотні зміни відбулись при заповненні документів на переказ податків до бюджету?
Слід зазначити, що з першого вересня п.р. почав діяти новий Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затверджений наказом Мінфіну України від 24.07.2015 р. №666.
Даний документ на відміну від попереднього (наказ Міністерства доходів і зборів України №609) відрізняється в заповненні поля «Призначення платежу» розрахункового документу, зокрема, наступним:
-                     при заповненні поля № 5 при друкуванні дати висновку необхідно вказувати у форматі – ДД.ММ.РРРР, замість ДД назви місяця РРРР року;
-                      додатково наведено приклад заповнення для випадку перерахування до бюджету Державною казначейською службою України ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ;
-                     додана можливість заповнення документу відносно фізичної особи:
а) в полі № 3 у разі сплати фізичною особою передбачено вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків;
б) для фізичної особи, яка не має реєстраційного номеру облікової картки платника податків, передбачено заповнення шляхом внесення серії та номеру паспорта громадянина України (для тих громадян, хто має відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
- до Переліку кодів видів сплати (Додаток до Порядку) добавлено наступні коди: 117; 136; 137; 138; 145; 242; 244; 246; 258, з Переліку видалено такі коди: 132; 141 – 144; 054 – 057; 017 – 019; 139; 161; 196 – 199; 352; 353; 356; 357. 
 
14.Який розмір штрафу застосовується при неодноразовому порушенні порядку заповнення та надання форми №1 ДФ?
Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
            Даний штраф не застосовується у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
            У разі, якщо під час перевірки за де-кілька кварталів були виявлені порушення порядку заповнення та подання податкових розрахунків за формою N 1 ДФ, до податкового агента застосовується штраф у розмірі 510 грн. (1020 грн., якщо протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення) до загальної кількості порушень, зазначених у абзаці першому п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.
 
15. До уваги суб’єктів господарювання, які перевозять товари до/з неконтрольованої території
 
Довідкова інформація з питань оформлення заяв на внесення до переліків суб’єктів підприємницької діяльності та груп товарів на перевезення до неконтрольованої території (з неконтрольованої території) залізничним транспортом надається за телефонами +380663380880, +380444651326, +380444651327. 

16.10.2015 
«Артемівська ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звертає увагу фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку, що граничний термін сплати єдиного внеску  19 жовтня  2015 року за 3 квартал 2015 року.»

12.10.2015 
Порядок складання податкових накладних при здійсненні операцій, що мають безперервний або ритмічний характер з 29.07.2015 р. спрощено.
Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" внесено зміни до пункту 201.4 статті 201  Податкового кодексу України (далі – ПКУ) .
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ платники податку в разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям (платникам податку) – можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
 покупцям (не зареєстрованим платниками податку) – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Якщо протягом місяця постачальник отримав в рахунок оплати вартості товарів/послуг більше коштів, ніж було фактично поставлено протягом такого місяця товарів/послуг, то таке перевищення вважається попередньою оплатою, на яку складається окрема податкова накладна у загальному порядку. Така податкова накладна складається не пізніше останнього дня відповідного звітного періоду.
 Для цілей застосування норм ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
У разі наявності коштів на електронному рахунку платника ПДВ штрафні санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання не застосовуються
 Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643), який набрав чинності з 29 липня 2015 року,  підрозділ 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) доповнено пунктом 40.
 Відповідно до даного пункту штрафні санкції та пеня, передбачені Кодексом за порушення строків, встановлених для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників – сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до ст. 209 ПКУ.
У випадку нарахування протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування податку на додану вартість вказаних штрафних санкцій, такі штрафні санкції підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника ПДВ протягом 14 робочих днів.
При цьому слід враховувати, що перехідним періодом для реалізації вимог пункту 40 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу є період з 01.02.2015 по 01.07.2015.
Змінено вимоги щодо заповнення документів на переказ коштів до бюджету
З першого вересня п.р. почав діяти новий Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затверджений наказом Мінфіну України від 24.07.2015 р. №666, який зареєстровано в Мінюсті України 12.08.2015 р. за №974/27419.
Даний документ на відміну від попереднього (наказ Міністерства доходів і зборів України №609) відрізняється в заповненні поля «Призначення платежу» розрахункового документу, зокрема, наступним:
-                     при заповненні поля № 5 при друкуванні дати висновку необхідно вказувати у форматі – ДД.ММ.РРРР, замість ДД назви місяця РРРР року;
-                      додатково наведено приклад заповнення для випадку перерахування до бюджету Державною казначейською службою України ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ;
-                     додана можливість заповнення документу відносно фізичної особи:
а) в полі № 3 у разі сплати фізичною особою передбачено вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків;
б) для фізичної особи, яка не має реєстраційного номеру облікової картки платника податків, передбачено заповнення шляхом внесення серії та номеру паспорта громадянина України (для тих громадян, хто має відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
- внесено новий пункт Порядку – «8. У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «         Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.»;
- до Переліку кодів видів сплати (Додаток до Порядку) добавлено наступні коди: 117; 136; 137; 138; 145; 242; 244; 246; 258, з Переліку видалено такі коди: 132; 141 – 144; 054 – 057; 017 – 019; 139; 161; 196 – 199; 352; 353; 356; 357. 
Роз’яснено особливості застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових та технічних культур
Відповідно до п. 15 2 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.
Норми п. 15 2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються ПДВ у порядку, встановленому ПКУ.
Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Таким чином, якщо платник податку для цілей оподаткування ПДВ не відноситься до сільськогосподарських підприємств, то операції з постачання власно вирощених зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, звільняються від оподаткування ПДВ.
У випадку, якщо у платника податку вартість сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом 12 місяців, становить більше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, то операції з постачання власно вирощених зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків.
За неправомірне завищення платником податку від’ємного значення ПДВ застосовуються штрафні санкції
 Така норма введена Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643), який набрав чинності з 29 липня 2015 року.  Підрозділ 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) доповнено пунктом 41.
 Відповідно до даного пункту, якщо контролюючий орган під час перевірки встановлює факт завищення платником податку від'ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної п. 2001.3 ст.200 1 ПКУ, до такого платника податку, крім штрафів, передбачених статтею 123 ПКУ, застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від'ємного значення.
Таким чином, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена п. 200 1.3 ст. 2001 ПКУ, підлягає зменшенню на суму такого завищення на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення.
Для цілей цього пункту до від'ємного значення належить від'ємне значення сум податку на додану вартість, що залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року, що обліковується в податковій звітності з податку на додану вартість та включає:
-         від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
-         непогашене від'ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду.
Про розгляд листа (щодо адміністрування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів)
Державна фіскальна служба України розглянула лист від 10.08.2015 р. N 9 щодо адміністрування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів і повідомляє таке.
Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платником податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Отже, суб’єкти оптової торгівлі не є платниками податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
При цьому реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (абзаци перший та другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Разом з цим відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року N 1442 (далі - Правила N 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2).
Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п. 34 та п. 35 Правил N 1442).
Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п. 2 Правил N 1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять"), такі операції є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).
Лист ДФС України від 09.09.2015 р. № 19308/6/99-99-19-03-03-15
Поліпшення орендованих основних засобів
Банківська установа здійснила поліпшення орендованих основних засобів (далі — ОЗ). У якій групі та протягом якого строку корисного використання ОЗ обліковується вартість таких поліпшень?

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ цього Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються згідно з вимогами ст. 138 Податкового кодексу.
Розрахунок амортизації ОЗ для визначення об’єкта оподаткування здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та підпунктами 138.3.2 — 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 цього Кодексу (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).
При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу.
Водночас Податковим кодексом не передбачено особливостей податкового обліку витрат орендаря на поліпшення орендованих ОЗ.
Облік ОЗ у бухгалтерському обліку банків визначається Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постановою Нацбанку України від 20.12.2005 р. № 480 (далі — Інструкція).
Порядок обліку операцій з поліпшення орендованих ОЗ в бухгалтерському обліку банків визначається п. 3.8 глави 3 розділу VIII Інструкції. Зазначеним пунктом передбачено, що витрати лізингоодержувача (орендаря) на поліпшення об’єкта оперативного лізингу (оренди) (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються лізингоодержувачем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.
Таким чином, вартість поліпшення орендованих ОЗ для цілей розрахунку податкової амортизації зараховується на баланс банківської установи як новий об’єкт групи 9 «Інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років, встановленого для такого об’єкта пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу.
Розрахунки за фінансові послуги
ТОВ «А» здійснює страхову діяльність відповідно до отриманих ліцензій шляхом укладання договорів страхування з фізичними та юридичними особами. Чи зобов’язане таке підприємство застосовувати РРО при здійсненні готівкових операцій за договором страхування, оскільки страхування згідно з чинним законодавством не належить до сфери торгівлі, громадського харчування та послуг?

Пунктом 1 ст. 3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані здійснювати розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК).
РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку (п. 1 ст. 9 Закону про РРО).
Тобто скасовано пільгу щодо незастосування РРО та РК суб’єктами господарювання при наданні послуг, у тому числі фінансових послуг у сфері страхування.
Відповідно до ст. 4 Закону України від 12.07.2001 р. № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються послуги у сфері страхування.
Слід також врахувати, що відповідно до вимог ст. 10 Закону про РРО постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено здійснювати розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі — Перелік № 1336), зокрема п. 20 якого встановлено, що при страхуванні майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка»), РРО не застосовуються.
Отже, при здійсненні готівкових розрахунків за надані фінансові послуги у сфері страхування ТОВ «А» зобов’язане застосовувати РРО відповідно до вимог Закону про РРО.
Водночас РРО не застосовуються за умови здійснення діяльності, встановленої п. 20 Переліку № 1336.
Визначення частини чистого прибутку (доходу)
Як розрахувати обсяг чистого прибутку (доходу) для визначення частини чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету?

Відповідно до п. 1 ст. 111 Закону № 185 державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:
  • у розмірі 30% — державні унітарні підприємства, що є суб’єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. грн.;
  • у розмірі 15% — інші державні унітарні підприємства.
Згідно з Порядком № 138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства.
Під час розрахунку чистого прибутку (доходу) за 2014 р. його розмір збільшується на суму дооцінки необоротних активів, яка підлягала перенесенню до нерозподіленого прибутку у звітні періоди 2010 — 2013 рр., але не менше суми дооцінки необоротних активів, включеної до складу витрат у звітному періоді, які включають у тому числі амортизацію.
Обсяг чистого прибутку (доходу) відображається в рядку 01 «Чистий прибуток (дохід)» Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, форму якого затверджено наказом № 285.
Слід зазначити, що наказом № 1213 затверджено Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності.
Розмір річного доходу для розрахунку авансових внесків
З якого періоду для розрахунку авансових внесків враховується розмір річного доходу, що перевищує 20 млн. грн.?

Законом № 71 викладено в новій редакції п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу, яким установлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 20 млн. грн.) щомісяця протягом 12-місячного періоду сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і строки, встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється в розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась незарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, без подання податкової декларації.
При цьому 12-місячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.
Водночас відповідно до п. 9 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу у січні — грудні 2015 р. та січні — травні 2016 р. платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу в редакції, що діяла до 1 січня 2015 р. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень — травень 2016 р. обчислюється в розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік.
Отже, сплата щомісячних авансових внесків у січні — грудні 2015 р. та січні — травні 2016 р. здійснюється платниками податків з річним доходом, який враховується при визначенні об’єкта оподаткування, що перевищує 10 млн. грн. Розмір річного доходу, що перевищує 20 млн. грн., враховується для розрахунку авансових внесків, які сплачуватимуться починаючи з червня 2016 р.
Оподаткування коштів, отриманих постійним представництвом
Чи включаються до доходів постійного представництва кошти, отримані від нерезидента для його утримання, або кошти, призначені для перерахування таким представництвом на користь резидента за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента?

Підпунктом 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу встановлено, що постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток.
Суми отриманих прибутків нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить діяльність незалежно від такого нерезидента (пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу).
За правилами, встановленими пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 зазначеного Кодексу, прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу.
Якщо згідно з цим розділом передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
  • зменшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
  • збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
  • збільшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
  • зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Таким чином, оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку на прибуток і суми їх прибутків оподатковуються у загальному порядку, то суми коштів, отримані від нерезидента для їх утримання або призначені для перерахування таким представництвом на користь резидента за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у загальному порядку.
Звітність підприємства, зареєстрованого в минулому році
Підприємство зареєстровано в середині IV кварталу 2014 р. За який період та в який термін подається перша декларація з податку на прибуток?

Відповідно до п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., для цілей розділу ІІІ цього Кодексу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей зазначеного розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу. У разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.
Водночас Законом № 71 розділ ІІІ Податкового кодексу викладено в новій редакції.
Так, починаючи з 01.01.2015 р. об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу ІІІ Податкового кодексу.
Таким чином, платники податку, зареєстровані в середині IV кварталу 2014 р., мали подати податкову декларацію з податку на прибуток у терміни, передбачені для подання річної звітності, за період, який розпочинається з дати реєстрації в контролюючих органах та закінчується 31.12.2014 р.
Податкові декларації за звітний рік подаються у терміни, передбачені для подання річної звітності — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу).
Нульова ставка до суми перевищення собівартості над фактичною ціною постачання не застосовується
ДФС України листом від 10.08.2015 р. N 16878/6/99-99-19-03-02-15  визначила порядок оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів за ціною нижчою собівартості.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно пп. "а" пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене митною декларацією, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Відповідно до п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 22.09.2014 N 957 (далі Порядок № 957) у разі, якщо база оподаткування визначається виходячи із собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто собівартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною.
У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 9 Порядку № 957 (17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцеві) не видається.
Таким чином, враховуючи те, що обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, не формує вартості експортованого товару. Нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній з позначкою "17" визначається сума ПДВ за основною ставкою.
Про заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату податків та зборів, у тому числі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
  При сплаті податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів” зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 (далі – Порядок).
Порядком передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле № 1 – друкується службовий код (знак) ”*” (ознака платежу);
поле № 2 – друкується розділовий знак ”;” та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);
поле № 3 – друкується розділовий знак ”;” та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак ”;” та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
поле № 5 – друкується розділовий знак ”;” та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
поле № 6 – друкується розділовий знак ”;” та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
поле № 7 – друкується розділовий знак ”;”.
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку).
У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі«Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку).
В залежності від виду сплати в полі № 2 «Призначення платежу» розрахункових документів вказується відповідний код сплати згідно із додатком до Порядку.
Згідно з додатком 8 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

 05.10.2015
Єдиного податку з юридичних осіб третьої групи
Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (далі-Наказ №578), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №799/27244 затверджено нову форму податкової декларації платника єдиного податку третьої групи для юридичних осіб, який набрав чинність з 28.07.2015.
            Згідно з п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.
            До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
            В зв’язку з чим, платники єдиного податку – юридичні особи мають можливість надати податкову звітність за 9 місяців 2015 року за формою затвердженою Наказом №548.
 
Дані в паспорті замість картки – в будь-якому органі ДФС
Державна фіскальна служба України повідомляє, що відповідно до пункту 70.10 статті 70 Податкового кодексу України контролюючим органом на прохання фізичної особи - платника податків до паспорту можуть бути внесені (сьома, восьма або дев'ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру.
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, внесені будь-яким органом ДФС до паспорта громадянина України за формою встановленою Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
 
Про новий Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків банками та іншими фінансовими установами
Державна фіскальна служба України повідомляє про затвердження наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721 Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 № 1058/27503 (далі – Порядок).
Порядок розроблено з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 квітня 2015 року № 344-VIIІ «Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу» та забезпечення реалізації норм статі 69 розділу ІІ Податкового кодексу України.
На офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України цей Порядок розміщено за адресою:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/64058.html.
У новій редакції Порядку:
передбачено можливість відкриття рахунку банком на підставі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків;
зменшено строк, необхідний для відкриття підприємством рахунку у банку, з двох до одного робочого дня;
запроваджено принцип мовчазної згоди у разі недотримання контролюючим органом визначених строків для направлення банку повідомлення про взяття або відмову у взятті рахунка на облік;
скасовано обов’язкове роздрукування фінансовими установами та органами ДФС паперових копій електронних повідомлень про відкриття рахунків платникам податків;
змінено порядок відправки та формат файлів (пакетів файлів) для обміну інформацією в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку між органами ДФС України та банками і іншими фінансовими установами.
Новий Порядок набирає чинності через два місяці з дня його офіційного опублікування (бюлетень «Офіційний вісник України» від 25.09.2015 № 74).
Також повідомляємо, що з дня набрання чинності цим Порядком Державною фіскальною службою України будуть внесені зміни до функціонуючого програмного забезпечення в частині обміну інформацією в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку між органами ДФС України та банками і іншими фінансовими установами.   
У зв’язку з цим протягом двох місяців до набрання чинності новим Порядком банкам необхідно внести зміни до функціонуючого програмного забезпечення, призначеного для обміну документами з ДФС, створення і оброблення документів у форматі, встановленому Порядком, і введення його в експлуатацію з дня набрання чинності новим Порядком.
Додатково інформуємо, що до 25 листопада 2015 року діючим є Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2013 № 853 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.01.2014 за № 121/24898.
 
Про термін сплати грошового зобов’язання (основного платежу, штрафу), визначеного у податковому повідомленні – рішенні
Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 Податкового кодексу України (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Такий порядок встановлено пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
 
Щодо відповідальності  податкового агента у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні та перерахуванні ПДФО до бюджету
Згідно з п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
       Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень. 
       Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та 
 були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
      Пунктом 169.4 ст. 169 ПКУ визначено порядок перерахунку податку, перерахунку та обмеження податкової соціальної пільги.
       Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац третій п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
     Роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ст. 167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
     Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. 
      Нарахування пені розпочинається: 
      а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.
     б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ;
     Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких 
ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
     Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної  відповідальності (п. 112.1 ст. 112 ПКУ).
     Відповідно до ст. 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – 
тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
       Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Враховуючи викладене вище, у разі самостійного виправлення помилки щодо нарахованої та перерахованої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб, що збільшує суми податкових зобов’язань, до податкових агентів застосовується відповідальність у вигляді 
штрафу, пені та адміністративна відповідальність.
     Однак, якщо виправлення помилки зменшує суми податкових зобов’язань, то до податкових агентів застосовується відповідальність лише у вигляді штрафу.
     Крім того, штрафи, передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ, не застосовуються у випадках, коли помилки виникли внаслідок проведення перерахунку податкової соціальної пільги або перерахунку податку, який здійснено у зв’язку з наявністю перехідних виплат, зокрема за час відпустки зі збереженням заробітної плати, перебування платника податку на лікарняному.
 
Продаж залізничних квитків за допомогою Інтернету
Чи потрібно застосовувати РРО при продажу проїзних документів на залізничному транспорті з використанням мережі Інтернет?
 Відповідно до Правил, затверджених наказом Мінтрансу України від 27.12.2006 р. № 1196, електронний проїзний (перевізний) документ — це електронний документ, сформований за допомогою програмно-апаратного комплексу з оформлення/повернення електронних проїзних (перевізних) документів для забезпечення пасажирських перевезень, який є підтвердженням договору на перевезення пасажира (багажу).
Проїзний документ із відкладеним друком — це замовлений документ, вартість якого сплачено через мережу Інтернет із наступним друкуванням проїзного документа на бланку встановленого зразка у квитковій касі за будь-який час до відправлення поїзда.
Продаж проїзних документів (у тому числі електронних) здійснюється квитковими касами, а також через електронні канали обслуговування. При оформленні електронного проїзного документа пасажир отримує посадочний документ, роздрукований на папері або збережений на електронному носії (мобільний телефон, компактний персональний комп’ютер тощо), що підтверджує факт сплати коштів пасажиром і надає право на проїзд без звернення до квиткової каси. Інформація про оформлені електронні проїзні документи (посадочні документи) вноситься до відповідної відомості. QR-код, розміщений на посадочному документі, зчитується провідником вагона за допомогою спеціального пристрою.
За зверненням пасажира залізниця забезпечує роздруківку електронного проїзного документа на паперовому носії (бланку). Роздруківка проїзних документів на бланках установленого зразка може здійснюватися також автоматами самообслуговування (кіосками).
Продаж проїзних документів здійснюється, як правило, квитковими касами залізниць, а також може здійснюватися з використанням стаціонарного та мобільного зв’язку, Інтернету, спеціалізованих автоматів самообслуговування тощо.
Таким чином, при здійсненні розрахунків за залізничні квитки безпосередньо у квитковій касі підприємство зобов’язане застосовувати РРО, а у разі здійснення розрахунків із використанням мережі Інтернет РРО не застосовується. 
 
Розрахунки за прийняту від населення вторинну сировину
Чи мають право фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої і третьої груп при прийманні від населення вторинної сировини здійснювати розрахунки без застосування РРО? 
Згідно з вимогами ст. 10 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) (далі — Перелік № 1336), зокрема, відповідно до п. 19 якого встановлено, що при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) РРО не застосовуються.
Отже, відповідно до Закону про РРО та Переліку № 1336 при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої і третьої груп мають право не застосовувати РРО. 
 
Чи вважається розрахунковим документом товарний чек
Чи мають право суб’єкти господарювання використовувати товарні чеки? Які обов’язкові реквізити повинен мати товарний чек? У яких випадках товарний чек може бути визнано недійсним або не вважатися розрахунковим документом? 
Статтею 2 Закону про РРО визначено, що розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий, товарний чеки, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Пунктом 15 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що товарні чеки, накладні та інші письмові документи, що засвідчують передання права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні надаватися покупцю таких товарів (послуг) за його вимогою. Оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом про РРО, є правомірним.
Для того щоб товарний чек визнати розрахунковим документом, він має містити обов’язкові реквізити розрахункового документа.
Враховуючи вищезазначене, товарний чек для визначення його як розрахункового документа згідно із Законом про РРО має відповідати вимогам п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, у частині зазначення в такому чеку: назви та адреси господарської одиниці, податкового номера суб’єкта господарювання, загальної суми ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (для суб’єктів господарювання, зареєстрованих як платники ПДВ), кількості, вартості придбаних товарів, вартості одиниці виміру товарів, найменування товарів, загальної вартості придбаних товарів, дати (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції, підпису особи, яка здійснює розрахунки. У разі відсутності цих реквізитів товарний чек може не вважатися розрахунковим документом.  
 
Перевищення підприємцем обсягу доходу понад 1 млн. грн.
Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи перевищила в 2015 р. обсяг доходу 1 млн. грн. Чи потрібно їй застосовувати РРО? 
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Отже, у разі перевищення у січні — вересні 2015 р. обсягу доходу понад 1 млн. грн. при здійсненні господарської діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи з 01.10.2015 р. зобов’язана застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків. 
 
Надання медичних послуг
ТОВ «М» займається наданням медичних послуг виїзними бригадами та медичним обслуговуванням вдома у замовника. Річний обсяг наданих послуг перевищує 200 тис. грн. Чи має право таке підприємство замість РРО застосовувати для даного виду діяльності КОРО та розрахункові квитанції? 
У зв’язку зі змінами, внесеними законами України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» до Закону про РРО, застосування РРО під час надання послуг і отримання та переказу коштів є обов’язковим.
Надання платних медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника відповідно до п. 23 Переліку № 1336 здійснюються без застосування РРО з використанням РК і КОРО.
Водночас під час надання платних медичних послуг виїзними бригадами та медичного обслуговування вдома у замовника у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій — 200 тис.  грн. підприємство зобов’язане застосовувати РРО відповідно до Закону про РРО.  
 
Оплата освітніх послуг у безготівковій формі
ТОВ «У» надає фізичним особам послуги у вигляді консультацій і проведення практичних занять з англійської мови, за які фізичні особи сплачують на поточний рахунок підприємства обумовлені угодами кошти через каси банків. Видами діяльності підприємства є 85.59 «Інші види освіти» та 85.60 «Допоміжна діяльність у сфері освіти». Чи потрібно підприємству застосовувати РРО? 
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, згідно зі ст. 3 Закону про РРО зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 21.01.2004 р. № 22, визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Таким чином, у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при перерахуванні коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо РРО не застосовується. 
 
Роздрукування Z-звіту
Фізична особа — підприємець —  платник єдиного податку другої групи розрахункові операції протягом дня не проводила, проте здійснила операції «службове внесення» та «службова видача». Чи потрібно такому підприємцю наприкінці робочого дня роздруковувати фіскальний звітний чек (Z-звіт)? 
Згідно з п. 9 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Пунктом 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, передбачено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків мають реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Враховуючи вищезазначене, якщо фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку другої групи розрахункові операції протягом дня не проводилися, проте було здійснено операції «службове внесення» та «службова видача», то друкувати фіскальний звітний чек (Z-звіт) наприкінці робочого дня їй необов’язково.  
 
Продаж профспілкових путівок
Чи потрібно при продажу профспілковою організацією путівок застосовувати РРО? 
Розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).
Таким чином, при продажу профспілковою організацією путівок РРО слід використовувати на загальних підставах згідно з вимогами чинного законодавства. Водночас якщо розрахунки за продані путівки здійснюються винятково через банківські установи, РРО застосовувати необов’язково.
 
Розрахунки через «Укрпошту» з використанням Інтернету
Чи потрібно застосовувати РРО при реалізації товарів (послуг) через Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» з використанням мережі Інтернет? 
Згідно зі ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або в разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
У разі якщо фізична особа — споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовила товар і розрахунок за нього буде здійснено в місці отримання товару, при доставці такого товару кур’єр зобов’язаний надати розрахунковий документ установленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон. У разі доставки товару може використовуватися РРО за місцем проведення розрахункової операції, тобто портативний РРО, або чек на РРО роздруковується заздалегідь і додається до документів на придбаний товар (накладна-замовлення, гарантійний талон тощо).
Споживач, використовуючи інтернет-сторінки, що містять рекламний текст, лише обирає товар або послугу. У разі використання РРО в чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та за потреби звернутися з питання обміну.
Суб’єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою — можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, який здійснює доставку.
У разі використання сторонньої кур’єрської служби, що доставляє товари, необхідно передати їй право власності на цей товар. Представник такої служби має видати розрахунковий документ споживачеві на повну суму придбання, враховуючи вартість доставки.
При здійсненні розрахунків між суб’єктом господарювання і споживачем у безготівковій формі, а саме при перерахуванні коштів з розрахункового рахунку фізичної особи (з використанням платіжної картки), яка отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з накладною, рахунком-фактурою, договором за комунальні послуги, спожиту електроенергію, послуги зв’язку тощо через «Укрпошту» з використанням мережі Інтернет РРО не застосовується.

28.09.2015 
Минимальная зарплата в Украине с 1 сентября 2015г.
С 1 сентября 2015г. размер минимальной зарплаты установлен – 1378 грн.
Налоговая социальная льгота не меняется и равна 609грн., может применяться к зарплате, не превышающей 1710грн. 
Размер единого налога не меняется в течение всего 2015 года. Для единщиков 2 группы составляет, если процент единого налога равен 20%, то единый налог будет 1218*0,20=243,60грн. (или 1218 *(Ваша % ставка единого налога) = сумма единого налога в месяц). Сроки уплаты единого налога до 20 числа текущего месяца.
Военный сбор удерживается в размере 1,5% и равен 1378*0,015=20,67грн.
С зарплаты наемного работника в Пенсионный фонд  удерживается 3,6%  (или Ваш процент)  1378*0,036 = 49,61 грн.
Размер “Єдиного соціального внеску“, который предприниматель на едином налоге платит в Пенсионный фонд за себя рассчитывается так же из минималки 1378грн. размер отчислений зависит от того, в каких Фондах зарегистрирован сам предприниматель. Например, минимальный единый соц. взнос будет по 204 классу 34,7%, то есть 1378*0,347 = 478,17 грн. в месяц.
Если ФЛП зарегистрирован в Фонде по временной утрате трудоспособности (класс 205), то для него единый соц. внесок будет равен 1378*0,366 = 504,35 грн.
Оплата единого соц. взноса в Пенсионный Фонд, который  предприниматель платит за себя, не позднее 20 числа месяца, следующего за отчетным.
 
Звіт про контрольовані операції
Відповідно п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:
300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.
 
Якщо платник авансових внесків з податку на прибуток підприємств не отримає прибуток або отримає збиток
Платник податку на прибуток підприємств, який сплачує авансові внески з цього податку та за підсумками трьох кварталів 2015 року не отримає прибуток або отримає збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за три квартали 2015 року та не сплачувати авансові внески з грудня 2015 року та січня - травня 2016 року.
Так, згідно з абзацом дев’ятим пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податку на прибуток, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески з податку на прибуток: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.
Нагадуємо, що Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), який набрав чинності з 13.08.2015, було внесено зміни до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, першим звітним (податковим) періодом, за підсумками якого платники податку на прибуток мають право застосувати норми абзацу дев’ятого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, є звітний (податковий) період – три квартали 2015 року.
Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 102.21 категорії 102 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України. 
 
Базовим звітним періодом для нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) є календарний квартал.
Відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями регулюється статтею 11 1 Закону України від 21 вересня 2006 року N 185-V "Про управління об'єктами державної власності" зі змінами (далі - Закон N 185).
Відповідно до ст. 11 1 Закону N 185 державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року N 138 зі змінами (далі - Порядок N 138).
Відповідно до пункту 2 Порядку N 138 частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Пункт 3 Порядку N 138 визначає, що частина чистого прибутку (доходу), яка підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою. Встановлено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 Кодексу. Тобто, базовим звітним періодом для подачі декларації з податку на прибуток є податковий рік. Проте як і ст. 57 Кодексу, так і самою формою декларації з податку на прибуток, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 N 872 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 січня 2014 року за N 103/24880), визначено право платників податку на прибуток у частині подачі декларації з цього податку за податкові звітні періоди: перший квартал, півріччя, три квартали, рік.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 N 285 "Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за N 643/19381, також визначено, що звітним періодом, за який подається розрахунок, є перший квартал, перше півріччя, три квартали, рік.
Таким чином базовим звітним періодом для нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) є календарний квартал.
 
Про особливості формування Реєстру неприбуткових установ та організацій
До затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – новий Реєстр неприбуткових установ та організацій) діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 37 від 24.01.2013.
 Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01 січня 2017 року.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом № 652, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.
Такий порядок встановлено пунктом 34 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 35 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом № 652, що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 01 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами Податкового кодексу України та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, після 01 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
 
Збільшено вартісну межу віднесення матеріальних активів до основних засобів
Внесено зміни до визначення основних засобів відповідно до підпункту 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті яких збільшено вартісну межу віднесення матеріальних активів до основних засобів з 2500 до 6000 гривень. А саме, з урахуванням змін: основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Нововведення запроваджено Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”, який набрав чинності з 01 вересня поточного року.
 
До уваги сільськогосподарських підприємств - платників ПДВ!
Платникам податку на додану вартість, які провадять діяльність у сфері сільського господарства (лісового господарства або рибальства) та згідно зі статтею 209 розділу V Податкового кодексу обрали спеціальний режим оподаткування (декларації 0121-0123), та у яких з моменту подання останньої декларації змінилися реквізити спеціального рахунку або які подають вказану декларацію вперше, необхідно подати декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року (або за перший звітний період) з достовірними актуальними реквізитими спеціального рахунку.
Зокрема, платники повинні вказати № спецрахунку, дані банку/органу, в якому відкрито рахунок (найменування, ЄДРПОУ, МФО).
Реквізити спеціального рахунку обов’язково вказуються при позитивному або нульовому значенні рядка 25.2 декларацій 0121-0123.
Надання достовірних та актуальних реквізитів спеціального рахункує умовою перерахування на такі рахунки коштів з додаткових рахунків в системі електронного адміністрування податку, відкритих платникам відповідно п.2001.2 ст.2001 Податкового кодексу України та призначених для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Перерахування здійснюється за реквізитами такого спеціального рахунку платника, який зазначений у податковій звітності з податку на додану вартість.
 
Кошти, перераховані сільськогосподарським підприємством із спеціального рахунку на електронний рахунок, вважаються використаними не за цільовим призначенням
Пунктом 209.2 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлено,що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Для сільськогосподарських товаровиробників виробничими цілями вважаються витрати, що безпосередньо пов'язані з веденням діяльності у сфері сільського господарства. До такої діяльності відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 етапі 209 ПКУ належать:
виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;
виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;
надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).
Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 (далі - Порядок).
Пунктом 4 Порядку  визначено, що у разі нецільового використання суми податку на додану вартість, що акумульована на спеціальному рахунку, сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.
Відповідно до п.123.2 ст.123 ПКУ використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.
Кошти, перераховані платником податку зі спеціального рахунку, відкритому  у банку або органі,            який здійснює          казначейське обслуговування бюджетних коштів, на основний або додатковий електронний рахунок, з метою збільшення реєстраційної суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, вважаються такими, що використані не на виробничі цілі,   тобто  використані не за цільовим призначенням, та підлягають стягненню до бюджету відповідно до пункту123.2 статті 123 ПКУ із застосуванням відповідних штрафних санкцій.
 
Як оперативно отримати витяги з реєстру платників ПДВ
Оперативно отримати дані із Реєстру платників ПДВ можна за допомогою таких пошукових електронних сервісів на офіційному веб-порталі ДФС:
рубрика "Дані реєстру платників ПДВ" - дані з Реєстру із зазначенням дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника ПДВ, у тому числі дані з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування із зазначенням переліку видів діяльності сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ (підпункт 183.13.1 пункту 183.13 статті 183, пункт 209.10 статті 209 розділу V Податкового кодексу України);
рубрика "Анулювання реєстрації платників ПДВ" - інформація про осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, із зазначенням дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації (підпункт 183.13.2 пункту 183.13 статті 183 розділу V Податкового кодексу України).
 
Роз’яснено особливості складання податкової накладної при безоплатному постачанні товарів/послуг
У разі якщо база оподаткування визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;
іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.
У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка (15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 17 - Складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання). Дана податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
 
З 1 жовтня 2015 року починають діяти штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЕРПН
Згідно із загальним правилом реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.
Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України, при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 1201.1 статті 1201розділу ІІ Кодексу.
З 1 жовтня п.р. штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, застосовуватимуться у таких розмірах:
10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів;
50 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації постачальником протягом 180 календарних днів та втратою права покупця на формування податкового кредиту.
 
Про зміни в наданні податкових консультацій
Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків” (далі – Закон № 655), який набрав чинності з 01.09.2015, були внесені зміни, зокрема, до статей 52 та 53 Податкового кодексу України щодо надання податкових консультацій платникам податків.
Зміни полягають у тому, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:
в усній формі – контролюючими органами;
у письмовій або електронній формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (тобто Державною фіскальною службою України). 
Консультації у письмовій чи електронній формі підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який їх надав, протягом 10 календарних днів після дня надання таких консультацій без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.
Періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань проводить Міністерство фінансів України та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на його офіційному веб-сайті, протягом 5 календарних днів.
Крім того, нововведення, внесені Законом №655, надають право платнику податків оскаржити до суду як надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладену в письмовій або електронній формі, так і наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
 
Повідомити про прийняття працівника на роботу можна в електронному вигляді
 
Державною фіскальною службою України розроблено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (за версією чинною на дату подання повідомлення), яке розповсюджується на безоплатній основі, зокрема розміщено в розділі «Платникам податків про електронну звітність» офіційного веб - порталу Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
В даному програмному забезпеченні платникам надана можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти електронно-цифровий підпис та направити його до Єдиного вікна податкової звітності.
Нагадаємо, що фізичні та юридичні особи можуть отримати безкоштовні ключі електронного цифрового підпису, звернувшись до Акредитованого центру сертифікації ключів ДФС.

Про цільове використання коштів, що акумульовані сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках   (21.09.2015)
 
Державною фіскальною службою України у листі від 11.09.2015 №33835/7/99-99-19-03-01-17 (далі – лист) розглянуто питання щодо цільового використання коштів, що акумульовані сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках при застосуванні спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
У зазначеному листі, зокрема, йдеться про те, що кошти, перераховані платником податку зі спеціального рахунку, відкритому у банку або органі, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на основний або додатковий електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, з метою збільшення реєстраційної суми, вважаються такими, що використані не на виробничі цілі, тобто використані не за цільовим призначенням, та підлягають стягненню до бюджету відповідно до пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України із застосуванням відповідних штрафних санкцій.
З текстом листа можна ознайомитись на офіційному  веб-порталі ДФС.
 
Візитна картка для працівника — додаткове благо
 Чи вважаються додатковим благом візитні картки, зроблені роботодавцем для працівників підприємства, на яких зазначено логотип та реквізити цього підприємства, а також особисті дані конкретного працівника?
Додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Податкового кодексу України  (далі — Податковий кодекс)).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Статтею 1 Закону України від 03.07.2004 р. №  270/96-ВР «Про рекламу», який встановлює засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначено, що реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Якщо додаткові блага надаються не у грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу (пп. 164.2.17 п. 164.2 цієї статті).
Візитні картки, виготовлені для працівників, на яких зазначено логотип та реквізити підприємства, а також особисті дані конкретного працівника, є додатковим благом, отриманим платником податків від роботодавця, отже, їх вартість включається до загального оподатковуваного місячного доходу, з якого утримується податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 15 (20)%.
 
Відображення у звітності компенсації середнього заробітку мобілізованого
 Підприємством у зв’язку з отриманням компенсації середнього заробітку працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, проведено перерахунок за попередні періоди податку на доходи фізичних осіб та військового збору. У якому періоді відображається результат перерахунку: коли отримано компенсацію чи нараховано заробіток?
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування незалежно від того, має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги чи ні (пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).
У разі повернення коштів з державного бюджету в межах компенсації середнього заробітку працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, роботодавець проводить перерахунок щодо повернення податку і зазначає результати перерахунку у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) у періоді, в якому було проведено таке повернення, з від’ємним значенням.
 
 
Заповнення форми № 1ДФ стосовно найманих працівників, які додатково працюють за договорами цивільно-правового характеру
 У якій графі податкового розрахунку (форма № 1ДФ) зазначається кількість працівників, які є штатними працівниками підприємства та додатково виконують роботу за договорами цивільно-правового характеру?
Відповідно до п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, в реквізитах податкового розрахунку, що заповнюються: навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами); навпроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» — кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.
Таким чином, кількість працівників, які є штатними працівниками підприємства та додатково виконують роботу за договорами цивільно-правового характеру, зазначається у графі «Працювало за цивільно-правовими договорами» податкового розрахунку (форма № 1ДФ).
 
Підприємство продає рухоме майно своєму працівнику: податкові наслідки
 Чи виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб при продажу рухомого майна юридичною особою працівнику підприємства?
Дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема дохід від продажу рухомого та нерухомого майна.
При цьому пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172, 173 цього Кодексу. Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів рухомого майна встановлено ст. 173 Кодексу.
Крім того, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Водночас якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, в такому випадку у фізичної особи виникає дохід у розмірі такої знижки.
 
Оподаткування військовим збором орендної плати
 Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна?
Відповідно до статей 759 та 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу.
Так, п. 163.1 цієї статті передбачено, що об’єктом оподаткування резидента, зокрема, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу), та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу.
Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
 
Дохід від продажу нерухомого майна: оподатковувати військовим збором чи ні
 Чи оподатковується військовим збором дохід, отриманий фізичною особою — резидентом від продажу нерухомого майна?
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу, зокрема фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу.
Оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи — резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Податкового кодексу, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5%.
Водночас не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою — резидентом від операцій з продажу нерухомого майна відповідно до п. 172.1 вищезазначеної статті.
 
Спадщину (подарунок) отримано членом сім’ї першого ступеня споріднення
 Чи є об’єктом оподаткування військовим збором дохід у вигляді спадщини (подарунка) фізичної особи — резидента (спадкоємця/обдарованого), який є членом сім’ї першого ступеня споріднення, отриманий від фізичної особи — резидента (спадкодавця/дарувальника)?
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід згідно з п. 163.1 цієї статті.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Податкового кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Податкового кодексу.
За нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 вищезазначеної статті).
Відповідно до пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, дохід платника податку — фізичної особи — резидента (спадкоємця/обдарованого), який є членом сім’ї першого ступеня споріднення, отриманий від фізичної особи — резидента (спадкодавця/дарувальника) у вигляді спадщини (подарунка), звільняється від оподаткування військовим збором.
 
Грошове забезпечення військовослужбовців військовим збором не оподатковується
 Чи підлягає оподаткуванню військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які приймають безпосередню участь в антитерористичній операції?
Фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, є згідно з пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу платником військового збору.
Відповідно до абзацу другого пп. 1.7 цього пункту тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Держприкордонслужби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління держохорони України, Держслужби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які приймають безпосередню участь в антитерористичній операції, на підставі абзацу другого пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу не підлягає оподаткуванню військовим збором.
 
Допомога по вагітності та пологах не є об’єктом оподаткування
 Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума допомоги по вагітності та пологах?
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 — 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу. До цього переліку включаються також інші доходи, крім зазначених у ст. 165 наведеного Кодексу, що передбачені пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітнос